PROFILPELAJAR.COM

Конде Наст
Конде Наст
англ. Condé Nast
Ім'я при народженні	англ. Condé Montrose Nast
Народився	26 березня 1873; Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер	19 вересня 1942 (69 років); Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання	Брама Небес (цвинтар)
Країна	США
Діяльність	журналіст, видавець, бізнесмен
Alma mater	Джорджтаунський університет і Вашингтонський університет в Сент-Луїсі
Знання мов	англійська
Батько	William F. Nastd
Мати	Esther A. Benoistd
У шлюбі з	Clarisse Coudertd і Leslie Fosterd
Діти	Charles C. Nastd, Natica Nast Warburgd і Leslie Nastd
Автограф
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Конде Монтроз Наст (англ. Condé Montrose Nast; 26 березня 1873 — 19 вересня 1942) — засновник провідного американського видавничого дому «Condé Nast Publications», відомого такими журналами, як «Vanity Fair», «Vogue» і «The New Yorker».

Ранні роки

Названий на честь свого дядька Конде Бенуа, Конде Монтроз Наст народився у Нью-Йорку в родині, яка походила зі Середнього Заходу. Його батько, Вільям Наст, син народженого в Німеччині методистського лідера Вільяма Наста, був брокером і винахідником, який також служив американським аташе в Берліні. Його мати, уроджена Естер Бенуа, була дочкою банкіра з Сент-Луїса Луї Огюста Бенуа, що походив із французької сім'ї, яка емігрувала до Канади, а звідти в штат Міссурі.

У Вільяма і Естер Настів було ще троє дітей: Луїс, Етель та Естель.

Тітка Наста оплатила йому навчання в Джорджтаунському університеті, який він закінчив у 1894 році. У 1897 році він отримав диплом юриста в Університеті Вашингтона у Сент-Луїсі.

Кар'єра

Після випуску Наст у 1898 році влаштувався працювати на колишнього однокласника менеджером з реклами в тижневику «Collier's Weekly», де пропрацював до 1907 року. За десять років він збільшив доходи видання від реклами в 100 разів. Він публікував книги й щомісячний журнал «Lippincott's Monthly Magazine» з Робертом Макбрайдом («McBride, Nast & Co.»). Покинувши «Collier's», Наст купив «Vogue», що був тоді невеликим нью-йоркським журналом про суспільство, і перетворив його на головний американський журнал про моду.

Потім разом з другом Френком Крауніншілдом він перетворив «Vanity Fair» на витончене видання про загальні теми. У ньому публікувалися багато нових і якісних письменників, а також репродукції сучасного мистецтва.

Наст у кінцевому підсумку став власником цілої низки журналів, включаючи «House & Garden», британську, французьку та аргентинську версії «Vogue, Jardins des Modes» і «Glamour» (останній придбаний журнал за життя Наста). Тоді як інші видавці просто концентрувалися на збільшенні тиражу журналів, Наст націлювався на групи читачів за їх рівнем доходів або загальними інтересами.

Практично розорений у роки Великої депресії, як і багато інших, Наст провів останні роки життя, намагаючись повернути колишній добробут.

Особисте життя

Наст був двічі одружений. Його дружинами були:

(Жанна) Кларисса Кудер, яка успадкувала юридичну фірму «Coudert Brothers» і стала декоратором і дизайнером костюмів. Одружившись у 1902 році, розійшовшись у 1919 році і розлучившись у 1925 році^[5], вони мали двох дітей, Чарльза Кудера Наста і Натіку Наст^[6].
Леслі Фостер, онучка губернатора Теннессі Джорджа Уайта Бакстера, на якій він одружився в 1928 році, коли їй було 20 років, а йому 55. Розлучившись близько 1932 року, вони мали дочку Леслі.

З 1932 по 1936 рік супутницею Наста була редакторка «Vanity Fair» Гелен Браун Норден Лоуренсон^[7]^[8].

Смерть

Конде Наст помер у 1942 році і був похований на кладовищі «Gate of Heaven Cemetery» в містечку Говторн штату Нью-Йорк. Його могила розташована у 25 секторі на цвинтарі «Брама Небес», поруч з могилами Бейба Рута та Біллі Мартіна^[9]^[10].

Примітки

↑ ^а ^б ^в SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б ^в Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Lundy D. R. The Peerage
d:Track:Q67129259 d:Track:Q21401824
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Kindred Britain
d:Track:Q75653886
↑ Mrs. Condé Nast Sues for Divorce in Paris. The New York Times. 30 травня 1925. с. 9.
↑ Linda Saslow (12 червня 1988). Out of the House: A Mother's Art. The New York Times. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
↑ Patrick O'Higgins (30 червня 1975). Helen Lawrenson's Two Lives: Beer and Champagne, Kiss and Tell. The People. с. Vol. 3 No. 25. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 16 червня 2012.
↑ Laurie Johnston (8 квітня 1982). Helen Lawrenson, 74, wrote about notable affairs. The New York Times. Архів оригіналу за 20 травня 2013. Процитовано 16 червня 2012.
↑ Husband and Wife Reunited: After a Separation of Thirteen Years, They Come Together, The New York Times, October 14, 1890, p. 3
↑ Condé Nast Dead; Publisher was 68, The New York Times, September 20, 1942, p. 39