У ніч на 10 лютого пройшли переговори в Берліні, в них взяли участь заступники міністрів закордонних справ країн «нормандської четвірки». Заяв за підсумками зустрічі не було зроблено, але посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що переговори завершилися «деякими відчутними результатами». Після берлінських переговорів була анонсована зустріч лідерів Росії, України, Німеччини та Франції в Мінську.[джерело?]
Зустріч лідерів «нормандської четвірки»
11 лютогоПорошенко, Меркель, Олланд та Путін прибули в Мінськ. На завершальному етапі до них приєдналася спецпредставник голови ОБСЄ в Контактній групі щодо врегулювання ситуації в Україні Гайді Тальявіні. Лідери держав зустрілися в мінському Палаці Незалежності. Спочатку президенти Росії, України, Франції та канцлер ФРН зустрічалися у вузькому складі. Після майже двох годин переговорів лідери країн «Нормандської четвірки» вийшли на спільне фотографування, в якому взяв участь і Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Потім відбулися переговори у розширеному складі, які тривали близько півтори години. Після цього глави держав продовжили спілкування в скороченому форматі[7]. Загалом переговори тривали рекордні 16 годин[8]. За цей час учасники перемовин лише кілька разів покидали залу: в Ангели Меркель розрядився телефон і вона винесла його помічникам, щоб зарядили, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров виходив покурити, а Путін виходив з документом в руках для телефонного дзвінка. На питання, чому узгодження документа про врегулювання кризи в Україні йшло так довго, Путін відповів, що це було викликано небажанням Києва йти назустріч самопроголошеним Донецькій та Луганській народним республікам[9].
У результаті переговорів керівники «четвірки» прийняли декларацію на підтримку комплексу заходів з виконання мінських угод з 13 пунктів. Він передбачає «негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України і його суворе виконання» з 00:00 15 лютого за київським часом, відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки, а також моніторинг та верифікацію ОБСЄ режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем, включаючи супутники, БПЛА та радіолокаційні системи. Незважаючи на це урочистого підписання лідерами досягнутої під час переговорів у Мінську угоди не відбулося.
2018 року Франсуа Олланд опублікував книгу спогадів «Уроки влади», один із розділів якої присвячений цій зустрічі. На його думку, Путін навмисно максимально затягував переговори аби дати більше часу з'єднанням бойовиків для того, щоб вони оточили українські війська. Олланд згадує, що Путін погрожував Порошенку розчавити українське військо, що виглядало як визнання присутності російських військових на Донбасі.[10]Дмитро Пєсков коментуючи таке ствердження сказав, що таке формулювання не могло використовуватися, а Олланд вчинив некоректно допустивши публікацію таких відомостей.[11]
«Насправді, його [Путіна] мета — послабити владу у Києві зі сподіванням пізніше привести нову команду, більш зручну для Росії та таку, яка б не бажала зближення з Європою. Він особливо хоче перешкодити вступу України до НАТО. Володимир Путін бажає відновити зону впливу, яка була в радянської імперії. Путін хоче навколо своєї країни захисну зону слухняних держав. Його тактика полягає в тому, щоб роздмухувати конфлікти його друзів з його супротивниками, потім їх заморожувати», — Франсуа Олланд
Негайне припинення вогню в ОРДЛО, його виконання з 00:00 (київський час) 15 лютого 2015 року.
Відведення важкого озброєння обома сторонами на рівні відстані задля створення зони безпеки шириною мінімум 50 км один від одного для артилерійських систем калібром 100 мм і більше, зони безпеки шириною 70 км для РСЗВ і шириною 140 км для РСЗВ «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка» («Точка У»):
Для українських військ: від фактичної лінії зіткнення;
Для збройних формувань ОРДЛО: від лінії зіткнення згідно з Мінським меморандумом від 19 вересня 2014 року.
Відведення вищепереліченого важкого озброєння має розпочатися не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитися протягом 14 днів. Цьому процесу сприятиме ОБСЄ за підтримки Тристоронньої контактної групи.
Забезпечення моніторингу і верифікації режиму припинення вогню та відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ з першого дня відводу, із застосуванням всіх необхідних технічних засобів, включаючи супутники, БПЛА, радіолокаційні системи тощо.
У перший день після відводу початок діалогу про модальності проведення місцевих виборів відповідно до українського законодавства і Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» і про режим цих районів. Не пізніше 30 днів з дати підписання документу, прийняти постанову Верховної ради із зазначенням території, де поширюється особливий режим відповідно до Закону «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО» на основі лінії, встановленої в Мінському меморандумі від 19.09.2014[12].
Забезпечити помилування й амністію шляхом введення через закон, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в ОРДЛО.
Забезпечити звільнення й обмін всіх заручників і незаконно утримуваних осіб на основі принципу «всіх на всіх». Цей процес має бути завершений найпізніше на п'ятий день після відводу.
Забезпечити безпечний доступ, доставлення, зберігання і розподіл гуманітарної допомоги нужденним на основі міжнародного механізму.
Визначення модальностей повного відновлення соціально-економічних зв'язків, включаючи соціальні перекази, такі як виплата пенсій та інші виплати (надходження і доходи, своєчасна оплата всіх комунальних рахунків, відновлення оподаткування в рамках правового поля України). У цих цілях Україна відновить управління сегментом своєї банківської системи в районах, де є конфлікт, і, можливо, буде створений міжнародний механізм для полегшення таких переказів.
Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України у всій зоні конфлікту, яке має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання (місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей на підставі Закону України та конституційна реформа) до кінця 2015 року за умови виконання пункту 11 — в консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи.
Виведення всіх іноземних збройних формувань, військової техніки, а також найманців з території України під спостереженням ОБСЄ. Роззброєння всіх незаконних груп.
Проведення конституційної реформи в Україні з набуттям чинності до кінця 2015 року нової Конституції, яка передбачає ключовим елементом децентралізацію (з урахуванням особливостей окремих районів Донецької та Луганської областей, узгоджених з представниками цих районів), а також ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітці, до кінця 2015 року.
На підставі Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» питання, що стосуються місцевих виборів, будуть обговорюватися і узгоджуватися з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи. Вибори будуть проведені з дотриманням відповідних стандартів ОБСЄ при моніторингу з боку БДІПЛ ОБСЄ.
Інтенсифікувати діяльність Тристоронньої контактної групи, у тому числі шляхом створення робочих груп щодо виконання відповідних аспектів Мінських угод. Вони будуть відображати склад Тристоронньої контактної групи.
Примітка
Заходи відповідно до Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» містять таке:
звільнення від покарання, переслідування і дискримінації осіб, пов'язаних з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької і Луганської областей;
право на мовне самовизначення;
участь органів місцевого самоврядування у призначенні голів органів прокуратури та судів в окремих районах Донецької і Луганської областей;
можливість для центральних органів виконавчої влади укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
держава надає підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей;
сприяння з боку центральних органів влади транскордонного співробітництва в окремих районах Донецької і Луганської областей з регіонами Російської Федерації;
створення загонів народної міліції за рішенням місцевих рад з метою підтримання громадського порядку в окремих районах Донецької і Луганської областей;
повноваження депутатів місцевих рад та посадових осіб, обраних на дострокових виборах, призначених Верховною Радою України цим законом, не можуть бути достроково припинені.[13]
Підписання
Підписанням узгоджених лідерами держав домовленостей зайнялась Контактна група. 12 лютого 2015 до Мінська прибули керівники самопроголошених республік Олександр Захарченко та Ігор Плотницький, які разом з представниками Росії, України і ОБСЄ підписали нову угоду.[джерело?]
Документ, узгоджений лідерами «нормандської четвірки», підписали такі особи[14]:
Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей
Учасники Тристоронньої контактної групи, посол Гайді Тальявіні, другий Президент України Л. Кучма, посол РФ в Україні М. Зурабов, О. Захарченко та І. Плотницький підписали «Комплекс заходів з виконання Мінських угод» яким було передбачено, зокрема:[15]
Припинення вогню починаючи з 00 годин 00 хвилин (київський час) 15 лютого 2015 року.
Відведення всіх важких озброєнь всіма сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки завширшки щонайменше 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше, зони безпеки завширшки 70 км для РСЗВ і завширшки 140 км для РСЗВ «Торнадо-С», «Ураган», «Смерч» і тактичних ракетних систем «Точка» («Точка У»):
для українських військових: від фактичної лінії зіткнення;
для озброєних формувань ОРДіЛО України: від лінії зіткнення згідно Мінському протоколу від 19 вересня 2014 року.
Відведення перелічених вище важких озброєнь мало початись не пізніше другого дня після припинення вогню і завершитись протягом 14 днів.
Дотримання умов
Майже відразу після оголошення перемир'я 15 лютого 2015 року спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала обстріл позицій української армії збройними загонами російських терористів, що застосовували артилерію, міномети та системи залпового вогню під Дебальцевим, Донецьком та Луганськом.[16] Того ж таки дня місія ОБСЄ намагалася направити своїх спостерігачів до Дебальцевого, але представники так званої «ДНР» їх туди не пропустили.[17] Згодом лідер терористичного угруповання «ДНР» Олександр Захарченко виступив з погрозою, у разі недотримання мінських домовленостей «відбити» Маріуполь і «взяти» Харків. На його переконання, російських терористів там чекають їх прибічники, які готові взяти до рук зброю.[18] Разом з тим, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив Захарченку, що у Харкові бойовиків з «ДНР» чекають тільки у в'язниці на Холодній горі.[19]
Загалом за першу добу «тиші» (15 лютого 2015 року) російські терористи завдали 112 ударів по позиціях українських військ, з них 88 разів били по Дебальцевому. За повідомленням пресцентру АТО, з початку режиму «тиші» противник 31 раз застосовував реактивні системи залпового вогню, 4 рази танки, 56 — артилерію та міномети. Найбільше від обстрілів постраждали: Дебальцеве, по якому злочинці 19 разів били з «Градів»; Чорнухине, яке тричі штурмували бандформування і 4 рази обстріляли з «Градів». Незаконні збройні формування також активно вели вогонь із «Градів» і артилерії по селищах Попасна, Санжарівка, Золоте, Кам'янка.[20]
16 лютого 2015 р. російські терористи обстріляли міську лікарню в Щасті.[21] Того ж дня терористи з танків двічі обстріляли позиції сил АТО в Широкиному під Маріуполем, внаслідок чого загинули 5 бійців полку «Азов».[22] Координатор групи «Інформаційний спротив»Дмитро Тимчук повідомив що російські терористи почали вести вогонь по Дебальцеве інтенсивніше, ніж до «перемир'я».[23] Речник АТО Андрій Лисенко наголосив на брифінгу в Києві, що «За оперативною інформацією, бандити отримали від своїх російських кураторів наказ за будь-яку ціну взяти Дебальцеве та спровокувати наших військових».[24] При цьому генсек ООНПан Гі Мун висловив лише стурбованість у зв'язку з повідомленнями про воєнні сутички в Дебальцевому.[25] Щоправда, Євросоюз опублікував новий список санкцій спрямованих проти Росії, який містить депутата Державної думи Йосипа Кобзона та ряд терористів Донецької та Луганської «народних республік».[26] Станом на 22.40 українським військовим вдалося зайняти одну з двох висот в селі Широкине.[27]
Загалом за другу добу «тиші» (15 лютого 2015 року) російські терористи 38 разів обстрілювали позиції українських військових. Терористи 27 разів вели вогонь з «Градів», артилерії і мінометів по Чорнухиному, Санжарівці, Золотому, а їх піхота намагалася штурмувати Дебальцеве і Міус. Піски, Авдіївка і Водяне зазнали вогню зі стрілецької зброї, гранатометів та мінометів російських терористичних загонів.[28]
За повідомленням пресофіцер штабу АТО Анатолія Стельмаха 17 лютого 2015 року на брифінгу в Києві, траса Артемівськ — Дебальцеве повністю контролюється українськими військовими, а селищі Логвинове виставлено українські блок-пости.[29], Проте у самому Дебальцевому російські терористи знищили будівлю міського відділу міліції й ведуть бої містом.[30] Цю інформацію підтвердили в генштабі АТО.[31] Один з ватажків так званої «ДНР» Денис Пушилін заявив що, незважаючи на мінські домовленості, російські бойовики не збираються зупиняти бої за Дебальцеве.[32]
Того ж дня у Соледарі тривали переговори контактної групи з представниками бойовиків Денисом Пушиліним і Владиславом Дейнего, які стверджують, що не мають впливу на тих терористів, що штурмують Дебальцеве.[33] Згодом речник АТО Андрій Лисенко повідомив, що через пункт пропуску Ізварине на українсько-російському кордоні в Україну зайшло 12 БМП та 54 вантажівки із боєприпасами.[34] Пізніше у пресслужбі Міноборони України повідомили, що колона української техніки під час здійснення доставлення вантажів для військових, які ведуть бойові дії на Дебальцевському плацдармі, потрапила в засідку. Українські військові прийняли нерівний бій й по закінченні боєкомплекту та знищення їх бронетранспортера переважними силами противника була захоплена в полон.[35] Близько сотні активістів й учасників антитерористичної операції перекрили Чернігівську трасу на виїзді з Києва вимагаючи допомогти солдатам під Дебальцевим.[36]
Заступник голови Адміністрації президента України Валерій Чалий заявив, що 17 лютого Україна звернулася до постійних членів Ради безпеки ООН не допустити подальшого розгортання повномасштабних воєнних дій у самому центрі Європи.[37] Євросоюз додав заступника міністра оборони Росії Анатолія Антонова до санкційного чорного списку[be-x-old] з формулюванням «через причетність до розташування російських військових в Україні».[38] Посол США в Україні Джеффрі Пайетт в ефірі каналу CNN заявив, що «Ми вважаємо, що дії Росії не достатні, щоб відповідати зобов'язанням, які вона взяла на себе як частину мінських угод».[39] Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову із віце-президентом Сполучених Штатів Америки Джозефом Байденом і наголосив на необхідності негайних дій для зупинення ескалації та зриву Мінських домовленостей. Він також закликав США реалізувати попередні заяви щодо надання Україні додаткових засобів для посилення її обороноздатності.[40]
Президент України Петро Порошенко закликав Європейський Союз та всю міжнародну спільноту до жорсткої реакції у відповідь на віроломні дії бойовиків та Росії.[41]
Як наслідок невиконання пункту 6 станом на грудень 2016-го як антитезу пацифістсько-недалекоглядній позиції окремих урядовців[42], котрі висловлювалися за звільнення заручників здобутих зусиллями силових структур та ЗСУ, задарма[43] ветерани АТО пропонували реально практичніший метод повної блокади у разі невиконання умови[44].
25 травня відбувся обмін засуджених в Україні росіян Євгенія Єрофєєва та Олександра Александрова на засуджену у РФ українську льотчицю Надію Савченко.[45]
У кінці вересня 2019 став відомий зміст спільного листа колишнього міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та ексглави МЗС Франції Лорана Фабіуса до міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова та ексміністра закордонних справ України Павла Клімкіна, датованого 28 листопада 2015 року.[46]
У листі запропоновано введення особливого статусу окремих районів Донецької та Луганської областей у день місцевих виборів на цій території на тимчасовій основі, а постійне його впровадження після того, як спостерігачі Бюро з демократичних ініціатив і прав людини ОБСЄ підтвердять, що вибори відбулися відповідно до міжнародних стандартів і українського законодавства. Також у листі згадано інші проблеми та запропоновані шляхи по їх вирішенню.[47] Цей комплекс дій уточнює Мінські угоди. Він став відомим під назвою «формула Штайнмаєра».[48][49]
Основні положення ФШ були узгоджені на зустрічі глав держав і урядів, що пройшла в нормандському форматі в Парижі 2 жовтня 2015 року. Україну на цій зустрічі представляв і основні положення ФШ з боку України погодив тодішній президент України Порошенко. Пізніше основні положення ФШ були підтверджені на зустрічі міністрів закордонних справ, яка пройшла в нормандському форматі в Берліні на віллі Борзиг 6 листопада 2015 року Україну на цій зустрічі представляв і основні положення ФШ підтвердив тодішній міністр закордонних справ України П. Клімкін.[50] 1 жовтня 2019 під час зустрічі у Мінську українська сторона у особі Кучми дала згоду на ФШ у дуже скороченому вигляді.
А саме тільки у тій частині, що стосується легітимізації виборів згідно з рішенням ОБСЄ. Згода оформлена у вигляді листа на адресу керівника ОБСЄ Мартіна Сайдіка.[51][52] 2 жовтня народний депутат та голова комітету з зовнішньої політики та межпарламентського співробітництва Богдан Яременко заявив, що підписання так званої «формули Штайнмаєра» було вимогою РФ для проведення зустрічі президентів України і РФ у нормандському форматі.[53] Після підписання відбулись численні протести у багатьох містах Україні. Згідно з підрахунками поліції 6 жовтня у Києві на Майдані Незалежності на акцію «Ні капітуляції» зібралось 10 тис. людей,[54] а 14 жовтня при повторі акції поліція нарахувала 12 тисяч учасників.[55]
15 жовтня 2019 року прессекретар Кучми, опублікувала нові вимоги України по імплементації Мінських угод.
Українська сторона наголосила, що виконання політичного блоку питань Мінських угод є можливим виключно за умови виконання наступних пунктів: розпуск квазіугруповань «Л/ДНР», повне припинення вогню; забезпечення ефективного моніторингу СММ ОБСЄ на всій території України; виведення з території України збройних формувань іноземних військ і військової техніки; розведення сил та засобів вздовж всієї лінії зіткнення; забезпечення роботи Центральної Виборчої Комісії України, українських політичних партій, ЗМІ та іноземних спостерігачів; встановлення контролю за непідконтрольною Україні ділянкою українсько-російського кордону та виконання інших пунктів, передбачених українським і міжнародним законодавством та Мінськими угодами.[56].
1 жовтня 2019 року — члени тристоронньої групи в Мінську підписали «формулу Штайнмаєра»[57].
18 жовтня року стало відомо, що представники України ще в липні 2019 погодились розглянути «формулу Штайнмаєра». Це стало відомо з листа керівника Офісу президента Андрія Богдана до представника України в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леоніда Кучми, датованого 16 липня 2019 року. До листа додався документ під назвою «Кроки, що мають бути здійснені сторонами», який був погоджений на перемовинах у Нормандькому форматі 12 липня 2019 на рівні дипломатичних радників[58] Зустріч проводилась за участю заступника голови Офісу Президента Вадима Пристайка та помічника президента РФ Владислава Суркова.[59]
У документі, зокрема сказано, що сторони зобов'язуються підготувати правові рамки щодо «особливого статусу Донбасу» (особливий порядок місцевого самоврядування), включаючи так звану формулу Штайнмаєра; амністію та місцеві вибори.[58]
Реакція
Україна
Президент УкраїниПорошенко заявив, що Україна «була, є і буде унітарною державою», і про федералізацію країни мова не йде.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що «будь-які розмови, що стосуються особливого режиму Донбасу, будуть реалізовуватися в рамках закону, затвердженого парламентом. Пункт 11 говорить про те, що питання децентралізації, в тому числі щодо Донбасу, буде розглядатися в рамках конституційної реформи, не більше»[60].
Лідер фракції «Батьківщина» в Верховній Раді УкраїниЮлія Тимошенко заявила, що вірить в те, що мінські домовленості будуть втілені в життя. За її словами, не хочеться «навіть думки допускати, що ці домовленості не будуть виконані»[61].
Разом з тим, наприкінці 2016-го, після відсутності прогресу з виконання угод Леонід Кучма висловив переконання що без участі в процесі США діла не буде. Учасники і надалі «гратимуться в мир і дружбу» та будуть вирішуватися лише локальні проблеми, а українська проблема буде залишатися обіч у нинішньому стані.[62]
Доречність долучення до процесу США та Британії також поділяв лідер Національного корпусуАндрій Білецький на думку котрого МУ: «Це найбільш невигідний формат перемовин. Тому що і Франція, і Німеччина — це найслабкіші з точки зору проросійської позиції країни Західного світу»[63].
До речі кажучи, чому так довго йшли узгодження. Я думаю, це пов'язано з тим, що, на жаль, київська влада досі відмовляється від прямих контактів з представниками Донецької та Луганської народних республік. Навіть незважаючи на те, що вони невизнані, треба виходити з реалій життя, і якщо всі хочуть домовитися на довгостроковій основі вибудувати відносини, то потрібно піти на прямі контакти.
Голова Державної думи РФСергій Наришкін зазначив, що результати зустрічі можуть бути, як мінімум, оцінені як позитивні. Він також додав, що минулі переговори, очевидно, запам'ятаються «як саме історична зустріч».
На думку керівника комітету Державної думи з міжнародних справ Олексія Пушкова, на саміті «нормандської четвірки» були виконані основні завдання, «завдання-максимум», але він не виключає виникнення складнощів у реалізації домовленостей[64].
Мінськ-2 помер, не встигнувши народитися. Мінські домовленості Захарченко виконувати не збирається. Вогонь в районі Дебальцево він припиняти не бажає, оголосив всю територію Донецької області зоною «ДНР». Кордон під контроль українських прикордонників віддавати не буде і територію «ДНР» вважає політично незалежною від України. Чим швидше Україна зрозуміє, що «ДНР» — це її сектор Газа, тим буде краще.[65]
Проте за даними журналістів німецького видання Більд, наприкінці 2014 року російське керівництво розпочало планомірну роботу над створенням повністю контрольованих з Кремля територіально-адміністративних утворень на захоплених землях українського Донбасу. Таким чином, на думку видання, всупереч публічним заявам, насправді російське керівництво ніколи не збиралось виконувати умови мінських домовленостей[66].
Заяви глав незаконних терористичних угрупувань
Глави терористичних угруповань, що називаються «народними республіками» також зробили заяву після підписання угод.
Завдяки гарантіям президента Росії, канцлера Німеччини та президента Франції ми підписали сьогодні угоду, яка, як ми сподіваємося, покладе край бойовим діям і дозволить ДНР і ЛНР зайнятися мирним будівництвом на благо нашого народу. Цим кроком ми допоможемо змінитися і самій Україні.
Ігор Плотницький додав, що підписаний в Мінську документ передбачає внесення змін до Конституції України. На його думку, підписання угод є великим досягненням для того, щоб «Україна змінилася, змінилася цивілізованим шляхом, перестала вбивати свій народ».[джерело?]
Документів в історії народжувалося багато, тепер головне реалізувати ці документи. Це процес набагато складніший, ніж створювати, тут добою не обійдешся. <…> Вони [лідери держав «нормандської четвірки»] просто молодці, вони витримали марафон. Питання війни і миру вирішуються місяцями та роками, а тут вдалося протягом 15 годин домовитися про припинення вогню.
Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель позитивно оцінила [коли?] підсумки Мінських переговорів по Україні. За її словами, належить виконати ще дуже багато роботи, однак тепер є «реальний шанс на те, що справи підуть найкраще»[67].
Водночас МЗС ФРН розцінює підсумки переговорів у Мінську як крок вперед, але не як прорив. Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр повідомив журналістам [коли?]: «Сьогоднішні домовленості не є всеосяжним рішенням або проривом. Проте „Мінськ-2“ міг би розглядатися як крок вперед на тлі тривалого протягом тижнів насильства, міг би відвести нас від спіралі цього насильства в напрямку політичного рішення».
Офіційний представник Міністерства закордонних справ КНРХуа Чуньїн в письмовому коментарі, розміщеному на сайті відомства, заявила, що Китай вітає та високо оцінює угоду, досягнуту в Мінську керівниками Росії, Німеччини, Франції та України, а також вважає, що вона буде сприяти пом'якшенню напруженої ситуації на сході України та «політичному вирішенню української кризи». «Китай і надалі продовжить грати позитивну та конструктивну роль у політичному вирішенні української кризи шляхом діалогу та переговорів», — також зазначено в заяві[67].
Президент ПольщіБроніслав Коморовський вважає, що для встановлення стабільного миру на сході України потрібно багато часу. В цілому він назвав інформацію про досягнення мінських угод хорошою та відзначив значущість переговорів, що відбулися[67].
Білий дім заявив, що «Америка вітає угоду, досягнуту в Мінську. Вона являє собою потенційно суттєвий крок до мирного врегулювання конфлікту. Тепер за домовленістю повинні статися негайні конкретні кроки щодо виконання зобов'язань усіх сторін. Припинення вогню повинно бути встановлено і має дотримуватися».
В той таки час Держсекретар Джон Керрі зазначив, що «США готові згорнути санкції проти Росії за умови виконання мінських угод»[68].
Генеральний секретар ООНПан Гі Мун заявив, що розраховує на виконання всіма сторонами зобов'язань, взятих учасниками переговорів з Україною в Мінську. В ООН також висловили готовність «надати будь-яку допомогу», яка буде корисна для поліпшення ситуації на сході України.
Генеральний секретар Ради ЄвропиТурбйорн Ягланд позитивно розцінив підсумки мінських переговорів. На його думку, Меркель, Олланд, Путін та Порошенко разом зробили все можливе для того, щоб це відбулося[67].
Голова Європейської комісіїЖан-Клод Юнкер назвав досягнення мінських домовленостей відмінною новиною, яка викликала у Європи зітхання «полегшення». Також він додав, що «час нових санкцій для Росії ще не пробив»[67].
Втрата сили
15 лютого 2022 року російська Дума проголосувала за звернення до президента Путіна про визнання «ЛНР» і «ДНР».[69] Наступного дня речник російського уряду визнав, що офіційне визнання республік Донбасу не відповідатиме Мінським угодам.[70] При цьому він також заявив журналістам, що пріоритетом Путіна у врегулюванні ситуації на Донбасі є імплементація механізмів, прийнятих за цими угодами.[71] 21 лютого 2022 року Росія офіційно визнала Луганську та Донецьку народні республіки.[4]
Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції 22 лютого 2022 року заявив, що Мінських домовленостей більше не існує, адже Російська Федерація визнала незалежність «Донецької» та «Луганської народних республік» («ДНР» і «ЛНР»). За його словами, Росія буцімто була зацікавлена у виконанні Мінських домовленостей, оскільки цей документ став результатом компромісу. Володимир Путін пояснив рішення про визнання незалежності «ДНР» і «ЛНР» нібито відмовою України виконувати Мінські домовленості.[72]
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 Липня 2018. Процитовано 12 Липня 2018.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Ivan Rakitić Rakitić bersama Tim nasional sepak bola Kroasia di Piala Dunia 2018Informasi pribadiNama lengkap Ivan RakitićTanggal lahir 10 Maret 1988 (umur 36)Tempat lahir Rheinfelden[1], SwissTinggi 1,84 m (6 ft 1⁄2 in)Posisi bermain GelandangInformasi klubKlub saat ini SevillaNomor 10Karier junior BaselKarier senior*Tahun Tim Tampil (Gol)2005–2007 Basel 34 (11)2007–2011 Schalke 04 97 (12)2011–2014 Sevilla 117 (27)2014–2020 Barcelona 325 (79)2020...
Town in Virginia, United StatesCoeburn, VirginiaTownFront Street SealLocation of Coeburn, VirginiaCoordinates: 36°56′38″N 82°27′58″W / 36.94389°N 82.46611°W / 36.94389; -82.46611CountryUnited StatesStateVirginiaCountyWiseArea[1] • Total1.95 sq mi (5.06 km2) • Land1.95 sq mi (5.05 km2) • Water0.00 sq mi (0.01 km2)Elevation1,995 ft (608 m)Population (2010)...
Liga Muslim Pakistan (Q) پاکستان مسلم لیگ (ق)SingkatanLMP (Q)Ketua umumShujaat HussainPresidenShujaat HussainSekretaris JenderalTariq Bashir CheemaPendiriMian Muhammad AzharChaudhry Shujaat HussainDibentuk20 Juli 2002 (2002-07-20)Dipisah dariLMP-NPosisi politikKanan tengah[1]Afiliasi nasionalGerakan Demokratik PakistanSenat0 / 100BenderaSitus webSitus web resmiPemilihan umum Liga Muslim Pakistan (LMP-Q) (bahasa Inggris: Pakistan Muslim League (Q); bahasa ...
Cave and archaeological site with prehistoric paintings in Spain Cave of El CastilloCueva del CastilloMain roomlocation in SpainShow map of CantabriaCave of El Castillo (Spain)Show map of SpainAlternative nameCave of the CastleLocationPuente Viesgo (Cantabria), SpainCoordinates43°17′32″N 3°57′55″W / 43.29222°N 3.96528°W / 43.29222; -3.96528TypeCavePart ofCaves of Monte Castillo UNESCO World Heritage SiteOfficial nameMonte Castillo - El CastilloTyp...
Defunct restaurant in New York City The Spotted PigRestaurant informationEstablished2004; 20 years ago (2004)Closed2020; 4 years ago (2020)Owner(s)Ken FriedmanChefApril BloomfieldFood typeEuropean (modern), gastropub, hamburgers[1]CityNew York CityStateNew YorkPostal/ZIP Code10014CountryUnited StatesSeating capacity100 Restaurant sign The Spotted Pig was a gastropub located at 314 West 11th Street (at Greenwich Street) in the West Village in Manhatt...
Dnipro-1Nama lengkapSport Club Dnipro-1Berdiri10 Maret 2017; 7 tahun lalu (2017-03-10)StadionArena Dnipro(Kapasitas: 31,003)PemilikMaksym BerezaHennadiy PolonskyiPresidenYuriy Bereza[1]Kepala pelatihOleksandr KucherLigaLiga Utama Ukraina2021–22ke-3, Liga Utama UkrainaSitus webSitus web resmi klub Kostum kandang Kostum tandang SC Dnipro-1 adalah klub sepak bola Ukraina yang berbasis di kota Dnipro. Sejarah Pada tahun 2019, SC Dnipro-1 berhasil promosi ke Liga Utama Ukraina ...
2016 single by FergieLife Goes OnSingle by Fergiefrom the album Double Dutchess ReleasedNovember 11, 2016 (2016-11-11)Recorded2016GenreTropical house[1]Length3:50 (single version)4:26 (album version)Label Retrofuture BMG Interscope Songwriter(s) Fergie Duhamel Toby Gad Tristan Prettyman Keith Harris George Pajon, Jr. Producer(s) Toby Gad Keith Harris Fergie Duhamel Fergie singles chronology M.I.L.F. $ (2016) Life Goes On (2016) You Already Know (2017) Music videoLife Go...
American actor and playwright Tarell Alvin McCraneyMcCraney in 2017Born (1980-10-17) October 17, 1980 (age 43)Liberty City, Florida, U.S.Occupation Playwright actor EducationDePaul University (BFA)Yale University (MFA)Notable awardsWindham-Campbell Literature PrizeMacArthur FellowAcademy Award for Best Adapted Screenplay Tarell Alvin McCraney (born October 17, 1980) is an American playwright, screenwriter, and actor. He is the chair of playwriting at the Yale School of Drama and a member...
Artikel ini sebatang kara, artinya tidak ada artikel lain yang memiliki pranala balik ke halaman ini.Bantulah menambah pranala ke artikel ini dari artikel yang berhubungan atau coba peralatan pencari pranala.Tag ini diberikan pada Januari 2023. Pustakawan Tunggal adalah seorang pustakawan yang bekerja pada suatu lembaga informasi atau perpustakaan dan mengelola perpustakaan seorang diri. Istilah Perpustakaan Tunggal pertama kali diperkenalkan oleh Guy St. Clair pada tahun 1972 pada saat penye...
1946 Madras Presidency legislative assembly election ← 1937 30 March 1946[1] 1952 → All 215 seats in the Legislature of Madras State First party Second party Leader Tanguturi Prakasam Muhammad Ismail[2] Party INC AIML Seats won 163 28 Seat change 4 17 Percentage 75.81% 13.02% Swing 1.86% 7.91% Prime Minister before election Governor's Rule Elected Prime Minister Tanguturi Prakasam INC The second legislative assembly election for t...
الزلازل في إيران 1990-2006، إعداد هيئة المسح الجيولوجي الأمريكية أخطاء إيران قائمة الزلازل في إيران، تعد إيران واحدة من أكثر الدول من حيث النشاط الزلزالي في العالم، حيث توجد العديد من الفوالق الرئيسية التي تغطي ما لا يقل عن 90 ٪ من البلاد.[1] نتيجة لذلك، تحدث الزلازل في إيران...
Stadium in Hanoi, Vietnam Mỹ Đình National StadiumMỹ Đình National Stadium in 2022LocationNam Từ Liêm, Hanoi, VietnamCoordinates21°1′14″N 105°45′49.7″E / 21.02056°N 105.763806°E / 21.02056; 105.763806OwnerVietnamese governmentOperatorVietnam National Sports ComplexCapacity40,200Record attendance44,625 (Vietnam 1–0 Malaysia, 15/12/2018)SurfaceGrassConstructionBroke ground2002; 22 years ago (2002)Built2002–2003Opened2 Sep...
Layer of Hindu text within the Vedas This article is about the Hindu theological texts. For similar words, see Brahman (disambiguation). Part of a series onHindu scriptures and texts Shruti Smriti List Vedas Rigveda Samaveda Yajurveda Atharvaveda Divisions Samhita Brahmana Aranyaka Upanishads UpanishadsRig vedic Aitareya Kaushitaki Sama vedic Chandogya Kena Yajur vedic Brihadaranyaka Isha Taittiriya Katha Shvetashvatara Maitri Atharva vedic Mundaka Mandukya Prashna Other scriptures Agamas Bha...
India-related events in the year 1880 This article needs additional citations for verification. Please help improve this article by adding citations to reliable sources. Unsourced material may be challenged and removed.Find sources: 1880 in India – news · newspapers · books · scholar · JSTOR (June 2015) (Learn how and when to remove this message) ← 1879 1878 1877 1880 in India → 1881 1882 1883 Centuries: 17th 18th 19th 20th 21st Decades: 18...
Prophets according to Biblical and rabbinical tradition For a more general definition, see Prophet. According to the Talmud, there were 48 prophets and 7 prophetesses of Judaism (Hebrew: נְבִיאִים Nəvīʾīm, Tiberian: Năḇīʾīm, Prophets, literally spokespersons)[1][2][3] The last Jewish prophet is believed to have been Malachi. In Jewish tradition it is believed that the period of prophecy, called Nevuah, ended with Haggai, Zechariah and Malachi (mid-5t...
American TV series (2014–2019) TransparentGenreComedy dramaCreated byJoey SolowayStarring Jeffrey Tambor Gaby Hoffmann Jay Duplass Amy Landecker Judith Light Kathryn Hahn Country of originUnited StatesOriginal languageEnglishNo. of seasons5No. of episodes41 (list of episodes)ProductionExecutive producers Joey Soloway Andrea Sperling ProducerVictor HsuProduction locationLos AngelesEditors Catherine Haight Annette Davey David Bertman Hilda Rasula Camera setupJim FrohnaRunning time27–31 minu...
Physical phenomenon relating to the direction of waves For heat tolerant metals and ceramics, see Refractory metals and Refractory. Not to be confused with Diffraction, the change in direction of a wave around an obstacle. A ray of light being refracted in a plastic block In physics, refraction is the redirection of a wave as it passes from one medium to another. The redirection can be caused by the wave's change in speed or by a change in the medium.[1] Refraction of light is the mos...