Україна
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України
Правова система Конституція Законодавство Права людини
Глава держави Президент Володимир Зеленський Офіс Президента Керівник ОП Андрій Єрмак РНБОУ Секретар РНБОУ Олександр Литвиненко Державне управління справами
Виконавча влада Кабінет Міністрів Голова уряду Денис Шмигаль Місцева державна адміністрація Рада міністрів АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Місцеве самоврядування Місцеві ради: ВР АР Крим Обласні Київська Севастопольська Районні Міські Сільські Селищні Військово-цивільна адміністрація Обласна військова адміністрація
Законодавча влада Верховна Рада Голова парламенту Руслан Стефанчук Поточне скликання ВР Комітети ВР Коаліції Народний депутат України
Правосуддя Конституційний Суд Верховний Суд Антикорупційний Суд Вища рада правосуддя Прокуратура
Вибори та референдуми Центральна виборча комісія Вибори в Україні: Парламентські: 1990 (УРСР XII / I) 1994 (II) 1998 (III) 2002 (IV) 2006 (V) 2007 (VI) 2012 (VII) 2014 (VIII) 2019 (IX) Президентські: 1991 1994 1999 2004 2010 2014 2019 Місцеві: 1990 Крим 1994 1994 1998 2002 2006 2010 2014 2015 2020 Референдуми: 1991 2000 Політичні партії
Територіальний устрій Адміністративний поділ АР Крим Київ Севастополь Області Райони Міста Міські райони Громади Селища міського типу Села Селища
Міжнародні відносини Зовнішня політика Міжнародні організації Україна в ООН Інтеграція до ЄС НАТО Міністерство закордонних справ Міністр Андрій Сибіга Посольства: іноземні власні Візові вимоги
Категорія • Інші країни
п о р

Дипломатія російсько-української війни — це сукупність політичних, дипломатичних та інших заходів з 2014 року під час війни, які вживаються державами, міжнародними організаціями та іншими суб'єктами міжнародних відносин для міжнародної безпеки та досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні.

Дипломатія під час російсько-української війни включала візити та переговори глав держав та урядів, міністрів закордонних справ, дипломатичних відомств, роботу дипломатичних представництв, саміти, зустрічі на високому рівні; висвітлення в пресі міжнародних питань, публічну дипломатію, громадянську дипломатію та інше^[1].

Зміни міжнародних відносин, реакція держав світу, їх лідерів, урядів, міністрів закордонних справ та глав відомств, відповідальних за зовнішню політику, роботу дипломатичних представництв були викликані агресією Російської Федерації щодо України, Російсько-українською війною та воєнними злочинами Росії проти України.

За період з 2014 року суттєво зміцнилися відносини України з НАТО, Європейським Союзом, була створена Рада Україна — НАТО, прискорилась Європейська інтеграція України та вступ України до Європейського Союзу. З 23 червня 2022 року Україна є кандидатом на членство у ЄС. За результатами зустрічі 18-20 жовтня 2024 року міністри оборони G7 ухвалили декларацію щодо членства України в НАТО^[2].

17 жовтня 2024 року Україна підписала 27 безпекову угоду — з Грецькою Республікою^[3].

Докладніше:Зовнішня політика України

• Україна в ООН
• Інтеграція до ЄС

У 2023 році Генеральна Асамблея ООН проголосувала за резолюцію про «Принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, що лежать в основі досягнення всеосяжного, справедливого та міцного миру в Україні».

Одинадцята надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН.

Мир для України та справедливе закінчення війни — це процес та щоденна робота^[4]. 14 листопада 2024 новообраний президент США Дональд Трамп заявив: «Ми дуже наполегливо працюватимемо щодо Росії та України. Це має припинитися. Росія і Україна повинні зупинитися». Адміністрація новообраного президента США зосередиться на закінченні війни Росії проти України^[5][6].

Українська формула миру.

У 2023 році був оприлюднений Позиційний документ Китаю.

План завершення війни в Україні Кіта Келлога був розроблений Інститутом політики Америка понад усе (AFPI) у 2024 році. Кіт Келлог є співголовою AFPI (America First Policy Institute) та співголовою Центру американської безпеки в AFPI. Цю організацію створили у 2021 році для поширення ідей Трампа в галузі зовнішньої та внутрішньої політики. У січні 2023 року Кіт Келлог відвідав Україну на чолі приватної делегації.

У стратегії, опублікованій AFPI, йдеться, що США мають розпочати формальну політику щодо встановлення режиму припинення війни та початку мирних перегорів^[7][8]. У квітні 2024 року Кіт Келлог опублікував звіт в America First Policy Institute (AFPI) «Америка передусім, Росія та Україна». Детально свою пропозицію "мирного плану" з позиції сили виклав разом із колегою Фредом Фляйцом, як найбільш реалістичний варіант дій, запропонував її на майбутнє та захищав^[9]. У сфері нацбезпеки майбутньої адміністрації Трампа радники новообраного президента обговорюють різні варіанти завершення війни в Україні. Келлог зазначив, що готовий «невтомно працювати, щоб забезпечити мир силою, одночасно відстоюючи інтереси Америки»^[10].

Серед пунктів плану — припинення вогню по всій лінії фронту, перемовини, безпекові гарантії від Заходу для України^[11]. Якщо Україна відмовляється від них, США припиняють надавати допомогу Києву, якщо так вчиняє Росія, підтримку України посилюють. «Ми говоримо українцям: «Ви повинні сісти за стіл переговорів, і якщо ви не сядете за стіл переговорів, підтримка з боку Сполучених Штатів припиниться». Ви говорите Путіну: «Він повинен сісти за стіл переговорів, а якщо ви не сядете за стіл, то ми дамо українцям все необхідне, щоб вбити вас на полі бою», — пояснював концепцію Келлог.

Серед ідей, як примусити Путіна сісти за стіл переговорів, Келлог називав таку: відкласти на тривалий час обіцянку членства України в НАТО. Загалом, частина колег називають Келлога прагматиком, припускають, що він вважає Путіна скоріш ненадійним партнером в переговорах та що врешті визнає, що підтримка України входить до інтересів американської нацбезпеки^[12].

В обмін на мирну угоду, згоду припинити вогонь, заморозити лінію фронту і запровадити демілітаризовану зону в Україні Келлог пропонує частково послабити санкції проти Росії, а відбудову України профінансувати з мита на експорт російських енергоносіїв^[13].

Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення та очільників МЗС.

Візит Джо Байдена в Україну 2023 року.

Візити Президента з 2022 року

18 жовтня 2024 року Президент США Джо Байден провів переговори у форматі чотирьох, разом з канцлером ФРН Олафом Шольцом, президентом Франції Еммануелем Макроном і прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та під час зустрічі з федеральним президентом ФРН заявив^[14][15]:

Ми маємо продовжувати надавати підтримку. На мою думку, ми повинні продовжувати доти, доки Україна не завоює справедливий і міцний мир, який відповідає статуту ООН, поки знову не переможе людська гідність.

Глобальний саміт миру

Групове фото учасників саміту, на задньому плані гора Бюрґеншток

Мапа держав-учасниць саміту

Організатори (2)      Учасники (89)

Спостерігачі[en] (2)      Росія (агресор)

На вищому рівні проведені саміти Україна — ЄС, Групи Семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада) з підтримки України та інші. Під час Саміту лідерів G20 2022 року було оприлюднено 10 пунктів Української формули миру.

У 2023 році Європейський Союз (ЄС) вчергове визнав територіальну цілісність України, але вперше в міжнародному документі було визнано право України на деокупацію Криму військовим шляхом. Також ЄС визнав необхідність посилення санкційного тиску на Росію^[16].

У 2024 році відбулися «Український саміт дій» (у квітні), Глобальний саміт миру та 9 жовтня саміт Україна — Південно-Східна Європа^[17][18][19].

З 22 по 25 вересня у Вашингтоні відбувся п’ятий «Український саміт дій» для адвокації посиленої підтримки України та боротьби українського народу за свободу та незалежність^[20].

На саміті Україна — ЄС 17-18 жовтня 2024 року мав бути представлений план перемоги^[21]. Президент України 17 жовтня представив План перемоги на засіданні Європейської Ради^[22].

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022), Воєнні злочини Росії та Дезінформація під час російсько-української війни

Дипломатична робота з 2014 року відбувалася у складних умовах під час війни та інших викликів.

Мирні переговори повинні відбуватися на умовах, сприятливих для суверенітету і територіальної цілісності України^[23].

Президент України 16 жовтня 2024 представив план перемоги України з 5 пунктів та трьох таємних додатків^[24]:

1. Запрошення України до НАТО.
2. Зміцнення оборони.
3. В Україні розміщують комплексний неядерний пакет стримування від РФ.
4. Посилення санкцій проти РФ та розвиток потенціалу в Україні.
5. Після закінчення війни українські військові можуть ділитись досвідом з іншими країнами Європи та НАТО.

Переговори щодо закінчення цієї війни та місця України в глобальній архітектурі безпеки, зміни у позиціях проходять за зачиненими дверима^[25][26][27]. Умови, які можуть призвести до припинення гарячої фази війни та початку мирних переговорів назвав Президент України:

• Припинення атак на енергетику та вантажні судна
• Угоди «земля в обмін на мир» не обговорюються з країнами Заходу
• Україна порушує питання гарантій безпеки, включно з НАТО^[28].

Основні підходи до завершення війни для досягнення миру поділяють на два: за допомогою сили та шляхом компромісу^[29].

Президент Франції Еммануель Макрон вперше підняв питання про введення іноземних військ в Україну у лютому 2024 року^[30], навесні почав відкрито говорити про це, щоб запобігти просуванню Росії^[31][32].

Велика Британія також могла б стати членом експедиційного корпусу^[33].

Дональд Трамп у статусі кандидата в президенти США пообіцяв покласти край війні Росії проти України під час своєї першої промови на Національному з'їзді Республіканської партії^[34]. Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон зробив заяву^[35]:

Президент Трамп зможе покласти край цьому конфлікту, тому що він продемонструє силу. Ми підтримуємо ідею миру через силу. Ми не мали цього за три з половиною роки адміністрації Байдена. Це було з точністю до навпаки.

Джей Ді Венс, кандидат у віцепрезиденти США від Республіканської партії, у вересні представив потенційний підхід адміністрації Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні, заявивши, що він може включати створення "демілітаризованої зони" на українській території та відмову України від членства у НАТО^[36].

Потреба у встановленні нових партнерських відносин залишається центральним елементом підтримання глобального лідерства США і Заходу в цілому, допомоги Україні зупинити Росію^[37].

Після досягнення перемир'я можливе відрядження миротворчих військ за участі Бундесверу до України^[38].

Українська дипломатія, міжнародне співтовариство зіткнулися з викликами російсько-української війни, глибинним і глобальним міжцивілізаційним конфліктом^[39][40]. Основним інструментом захисту стала воєнна дипломатія на рівні суверенних держав, збройних сил.

З 2 червня 2022 року Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні Бріджит Брінк.

У жовтні 2022 — Центр громадянських свобод відзначений Нобелівською премією миру^[41].

Українська дипломатія, досягнення: відкриття переговорів про вступ України до Європейського Союзу^[42].

Глобальний саміт миру

9 жовтня підписано Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Хорватія^[43][44].

Мир в Україні — всеосяжний, справедливий та міцний відповідно до міжнародного права та Статуту ООН.

Стратегія деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму.

Союзники України обговорювали завершення війни та стратегії на 2025 рік^[45][46]. Плани щодо стратегій миру в Україні мають лідери партій США^[47][48].

Україна має прийняти та виконати внутрішні рішення в багатьох сферах (ВПК, оборона, економіка, соціальна політика та інші) на доповнення до плану перемоги, який стосується західних партнерів^[49].

У грудні 2024 року міжнародна група експертів оприлюднила стратегію закінчення війни^[50]. Серед рекомендацій майбутній адміністрації США, які передбачають членство України в НАТО:

• Припинення вогню з забезпеченням безпеки України
• Гарантії захисту
• Відновлення територіальної цілісності мирними та дипломатичними засобами
• Сполучені Штати, Європа і союзники повинні впровадити нову політику стримування РФ^[51][52].

Напередодні повернення Дональда Трампа на посаду президента США та на фоні інших подій головні союзники бачать різні сценарії закінчення війни^[53]. ЗМІ також обговорюють модель Німеччини, Фінляндії, Ізраїлю, Південної Кореї та китайський план^[54][11]. «Якщо Трамп хоче уникнути історичного провалу, як у Будапешті, він повинен уникнути пастки ... і забезпечити мир через силу», — підсумував письменник і журналіст Марк Тіссен у статті для The Washington Post^[55]. Для тривалого миру в Україні та Європі необхідна присутність європейських військ і це має стати частиною майбутнього мирного врегулювання за відсутності володіння ядерною зброєю або членства в НАТО^[56][57][58].

Фондом Демократичні ініціативи спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2024 року проведено опитування щодо переговорів та гарантій безпеки^[59].

Київським міжнародним інститутом соціології проведено опитування про підтримку Заходу та справедливий мир для України^[60][61].

Американський інститут Gallup 20 листопада опублікував дані, що за продовження війни до перемоги виступають лише 38% українців, тоді як 52% є прихильниками початку переговорного процесу. 2022 року кількість готових до переговорів і охочих продовження бойових дій українців становила 22% і 73% відповідно, пише Gallup. На думку українців, ключову роль у переговорах мають відіграти Європейський Союз (такий варіант підтримали 70% респондентів) та Велика Британія (63%)^[62].

7 грудня 2024 року обраний президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном зазначив:^[63][64]

ми всі хочемо завершити цю війну якнайшвидше та справедливо

Повинно бути негайно припинено вогонь і розпочато переговори.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте перед зустріччю з міністрами закордонних справ військового альянсу у грудні:

Нам усім потрібно буде зробити більше. Чим сильнішою буде зараз наша військова підтримка України, тим сильнішою буде їхня позиція за столом переговорів.

^[65]

• Акт запобігання агресії Росії 2014
• Будапештський меморандум
• Глобальний саміт миру
• Женевська зустріч Україна — ЄС — США — Росія
• Залізна дипломатія
• Зустрічі у форматі «Рамштайн»
• Кримська платформа
• Мирний план Китаю
• Міжнародна реакція на російське вторгнення в Україну 2022 року
• Мінський протокол
• Мінські угоди
• Нормандський формат
• Одинадцята надзвичайна спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН
• Публічна дипломатія України
• Саміти Україна — ЄС
• Список дипломатичних відносин України
• Сполучені Штати Америки під час російсько-української війни
• Талліннська декларація
• Уельський саміт НАТО
• Українсько-російські переговори (2022)
• Українська формула миру
• Український дипломатичний корпус
• Членство України в міжнародних організаціях

Сучасна дипломатія: концепції та реалії
УКРАЇНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ