У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див.
Ковальов .
Федір Власович Ковальо́в ( 23 лютого 1919 , Новоіванівка — 8 лютого 1988 , Ворошиловград ) — український радянський художник , мистецтвознавець і педагог ; член Спілки радянських художників України з 1960 року.
Біографія
Народився 23 лютого 1919 року в селі Новоіванівці (нині Донецький район Донецької області , Україна ). З листопада 1939 року служив у Червоній армії . Брав участь у німецько-радянській війні . Мав військове звання лейтенанта [ 1] . Під час служби малював для армійських газет. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[ 1] . Член КПРС .
1949 року закінчив Ворошиловградське художнє училище , був учнем Мойсея Вольштейна ; упродовж 1949—1955 років навчався на факультеті історії і теорії мистецтв Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Ленінграді . Одночасно у 1949—1951 роках працював директором Ворошиловградської дитячої художньої школи, а у 1951—1958 роках — Ворошиловградського художнього училища
Протягом 1961—1963 років очолював Луганську організацію Спілки художників України; у 1960-ті роки читав курс лекцій у Київському художньому інституті . Жив у Ворошиловграді в будинку на кварталі Шевченка, № 35, квартира № 34. Помер у Ворошиловграді 8 лютого 1988 року.
Творчість
Працював в галузі мистецтвознавства , художньої критики, станкового живопису (створював пейзажі , портрети , натюрморти , тематичні картини у реалістичному стилі ) і графіки . Серед робіт:
живопис
«Портрет батька» (1948);
«Жіночий портрет» (1952);
«Натюрморт з кавуном» (1958);
«На виставці» (1959);
«Ранок» (1960; варіант — 1977);
«У новому кварталі» (1964);
«Троянди і шипшина» (1964, темпера );
«Підсніжники» (1965, темпера);
«Бульденеж» (1965, полотно , олія );
«Луганщина. Річка Айдар» (1967);
«Пам'ять народна» («Гостра могила», 1967—1968);
«Кулеметник А. Єфремов» (1968);
«Хліб» (1968);
«Дружинник» (1969);
«Свято врожаю» (1969);
«Сади квітнуть» (1969);
«Пейзаж з річкою. Седнів» (1970);
«Блакитний розлив» (1973, варіант — 1983);
«Натюрморт з лимонами» (1973);
«Вшанування героя» (1974);
«На місці поєдинку. 1941 рік» (1975);
«Подарунки» (1975);
«Тарас Шевченко» (1976);
«Весна» (1977);
триптих «Радгосп-комбінат „Кременський“» (1978);
«Натюрморт з грибами» (1978);
«Зима. Перший сніг» (1979);
«Червоні маки» (1980);
«Березовий гай» (1980);
«На Волзі» (1982);
графіка
«Старий двір» (1952, акварель );
«Портрет луганського більшовика А. С. Семенова» (1958, соус );
серія «Луганськ будується» (1963—1965, ліногравюри );
«Новобудови» (1964, акварель);
«Натюрморт. Дині і сливи» (1966, акварель);
«Дбайливі шефи» (1967, фломастер , акварель);
Автор книг :
«Викладання рисунка у світлі системи Чистякова» (Ленінград, 1955);
«Василь Харлампійович Федченко» (Луганськ, 1959);
«Золотое сечение в живописи» (Київ, 1989; навчальний посібник ).
Писав статті в журналах «Творчество» (1959, № 1 — «Про пропаганду мистецтва»; № 6), «Донбас» (1960, № 5 — «Творчий екзамен. У художників Луганщини»).
Брав участь у виставках з 1960 року. Персональні виставки його натюрмортів відбулися у Ворошиловграді у 1969 та 1983 роках.
У мистецтві
Портрети художника написали Мойсей Вольшьейн у 1954 році та Микола Неклюєнко у 1969 році.
Примітки
Література