Кевін Трапп (нім. Kevin Trapp, 8 липня 1990, Мерциг) — німецький футболіст, воротар клубу «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні).
Найбільш відомий виступами за «Парі Сен-Жермен», з яким став дворазовим чемпіоном Франції, дворазовим володарем кубка Франції та кубка французької ліги та п'ятиразовим володарем суперкубка Франції. Також викликався до збірної Німеччин, и, з якою став володарем Кубка конфедерацій та учасником чемпіонату світу та Європи, втім основним воротарем не був.
Клубна кар'єра
Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Бротдорф», «Бахем», «Меттлах» та «Кайзерслаутерн».
У дорослому футболі дебютував 2007 року виступами за команду «Кайзерслаутерн II», в якій провів один сезон, взявши участь у 50 матчах чемпіонату.
2008 року почав виступу за основну команду. Відіграв за кайзерслаутернський клуб наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри.
2012 року уклав контракт з клубом «Айнтрахт», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця.
До складу клубу «Парі Сен-Жермен» приєднався 2015 року. Протягом наступних двох років був основним голкіпером лідера французького футболу. Але з вересня 2017 року програв конкуренцію дещо молодшому французу Альфонсу Ареолі.
31 серпня 2018 року, після того, як до ПСЖ перейшов легендарний італієць Джанлуїджі Буффон, Траппа було віддано в річну оренду до його попереднього клубу, франкфуртського «Айнтрахта»[1]. Після завершення оренди, 7 серпня 2019 року Трапп підписав п'ятирічний контракт з франкфуртським клубом, який заплатив за воротаря 7 мільйонів євро[2]. У німецькому клубі Кевін став стабільно основним воротарем, вигравши «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА 2022 року, при цьому у фінальному матчі Трапп зіграв вирішальну роль у перемозі, відбивши післяматчевий пенальті від Аарона Ремзі, завдяки чому його команда виграла трофей[3][4].
Виступи за збірні
2007 року дебютував у складі юнацької збірної Німеччини, взяв участь у 7 іграх на юнацькому рівні, пропустивши 18 голів.
Протягом 2009—2010 років залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні зіграв у 11 офіційних матчах, пропустив 11 голів.
2015 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Німеччини.
У складі збірної був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2017 року у Росії, здобувши того року титул переможця турніру, чемпіонату світу 2018 року у Росії, де був одним з дублерів Мануеля Ноєра. 19 травня 2021 року він був обраний до складу команди на Євро-2020, але і там був запасним воротарем.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
Станом на 19 травня 2022 року
Сезон
|
Команда
|
Чемпіонат
|
Національний кубок
|
Єврокубки
|
Інші змагання
|
Усього
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ліга
|
Ігор
|
Голів
|
Ігор
|
Голів
|
2007-08 |
«Кайзерслаутерн II» |
Оберліга SW |
11 |
−6 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
11 |
-6
|
2008-09 |
«Кайзерслаутерн» |
II БЛ |
0 |
0 |
КН |
1 |
-2 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
-2
|
«Кайзерслаутерн II» |
Регіоналліга W |
19 |
−22 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
19 |
-22
|
2009-10 |
«Кайзерслаутерн» |
II БЛ |
— |
— |
КН |
1 |
0 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
0
|
«Кайзерслаутерн II» |
Регіоналліга W |
15 |
−20 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
15 |
-20
|
2010-11 |
«Кайзерслаутерн» |
БЛ |
9 |
-9 |
КН |
0 |
0 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
9 |
-9
|
«Кайзерслаутерн II» |
Регіоналліга W |
4 |
−2 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
4 |
-2
|
2011-12 |
«Кайзерслаутерн» |
БЛ |
23 |
-32 |
КН |
3 |
-3 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
26 |
-35
|
«Кайзерслаутерн II» |
Регіоналліга W |
1 |
0 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
1 |
0
|
Усього за «Кайзерслаутерн» |
32 |
-41 |
|
5 |
-5 |
|
— |
— |
|
— |
— |
37 |
-46
|
Усього за «Кайзерслаутерн II» |
50 |
-50 |
|
— |
— |
|
— |
— |
|
— |
— |
50 |
-50
|
2012-13 |
«Айнтрахт» |
БЛ |
26 |
−37 |
КН |
1 |
0 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
27 |
-37
|
2013-14 |
БЛ |
34 |
-56 |
КН |
3 |
−3 |
ЛЄ |
9 |
-10 |
— |
— |
— |
46 |
-69
|
2014-15 |
БЛ |
22 |
−35 |
КН |
1 |
-1 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
23 |
-36
|
2015-16 |
«Парі Сен-Жермен» |
Л1 |
35 |
-19 |
КФ+КЛ |
0 |
0 |
ЛЧ |
10 |
-6 |
СК |
1 |
0 |
46 |
-25
|
2016-17 |
Л1 |
24 |
-13 |
КФ+КЛ |
4 |
-3 |
ЛЧ |
2 |
-6 |
СК |
1 |
-1 |
31 |
-23
|
2017–18
|
Л1
|
4
|
-4
|
КФ+КЛ
|
6+4
|
-5 + -4
|
ЛЧ
|
0
|
0
|
СФ
|
0
|
-0
|
14
|
-13
|
Усього за «Парі Сен-Жермен» |
63 |
-36 |
|
14 |
-12 |
|
12 |
-12 |
|
2 |
-1 |
91 |
-61
|
2018–19 |
«Айнтрахт» |
БЛ |
34 |
-51 |
КН |
0 |
0 |
ЛЄ |
12 |
-13 |
СН |
- |
- |
37 |
-54
|
2019–20 |
БЛ |
22 |
-38 |
КН |
4 |
-6 |
ЛЄ |
8 |
-11 |
- |
- |
- |
34 |
-55
|
2020–21 |
БЛ |
33 |
-52 |
КН |
2 |
-5 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
35 |
-57
|
2021–22 |
БЛ |
32 |
-46 |
КН |
1 |
-2 |
ЛЄ |
13 |
-12 |
- |
- |
- |
45 |
-60
|
Усього за «Айнтрахт» |
203 |
-277 |
|
12 |
-16 |
|
30 |
-34 |
|
- |
- |
150 |
-222
|
Усього за кар'єру |
272 |
-354 |
|
31 |
-33 |
|
54 |
-58 |
|
2 |
-1 |
358 |
-446
|
Статистика виступів за збірну
Станом на 19 травня 2022 року