Тільки шість спортсменів брали участь в чотирьох видах спорту на Олімпіадах: троє з них зробили це на Олімпійських іграх 1896 року, і ще троє змагалися у чотирьох різних дисциплінах лижного спорту. Найуспішнішим з цього секстету є Карл Шуманн.
Німець був у першу чергу, гімнастом. Він виграв три перших місця в Афінах, в індивідуальних вправах в опорному стрибку, і двічі з німецькою командою — у вправах на паралельних брусах та на перекладині. За винятком лазіння по канату, він брав участь у всіх гімнастичних змаганнях.
Його другим видом спорту була боротьба. У фіналі цього змагання Шуман зустрічався з місцевим улюбленцем, грекомГеоргіосом Цитосом. Поєдинок тривав сорок хвилин, та був відкладений через темряву і перенесений на наступний ранок. Наступного дня Шуманн переміг Цитаса. Цікавим є той факт, що змагання проходили тоді без звичного поділу спортсменів на вагові категорії[3] і переможцем у них виявився крихітний німець зі зростом — 1,58 м. Георгіос Цитос, якого Шуман подолав у фіналі був на 15 см вищим за нього.[4]
За кількістю золотих нагород на цій Олімпіаді Карл Шуман виявився першим, поступившись своєму партнеру по збірній — Герману Вайнгертнеру загальною кількістю медалей.
Олімпійських ігри 1896 року були найбільшим успіхом у кар'єрі Шумана, хоча у нього було кілька хороших показників на внутрішньонімецьких змаганнях. Більше він не брав участі в Олімпійських іграх. Після Афінської Олімпіади він працював учителем гімнастики в Лондоні з 1898 року. Його остання поява на Олімпійських іграх відбулася 1936 року під час змагань в Німеччині.