Карабіневич Аполлінарія (Люся Барвінок)
Ім'я при народженні	Аполлінарія Лопухович
Інші імена	Люся Барвінок (сценічне ім'я), Lusya Karabinevych
Народилася	4 (16) серпня 1896(1896-08-16) Борзна (Чернігівщина)
Померла	22 серпня 1971(1971-08-22) (75 років) Рочестер, шт. Нью-Йорк
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Національність	українка
Діяльність	акторка
Чоловік	Панас Карабіневич

Аполлінарія Лопухович, у шлюбі Карабіневич, на сцені — Люся Барвінок (4 (16) серпня 1896(18960816), Борзна, Чернігівщина — 22 серпня 1971, Рочестер) — українська акторка, режисерка, театрально-громадська діячка, педагогиня.

Народилась 4 (16) серпня 1896(18960816) (за іншими даними — 10 серпня) у Борзні на Чернігівщині в козачій родині. Була правнучкою козака Чернігівського куреня і донькою священника.^[1] Навчалась у київській середній школі, а проживала постійно на Поділлі.^[2]

На сцені з 1913 року. Грала у мандрівних антрепризах А. Ніколаєнка, О. Суходольського. Згодом стала артисткою Театру Миколи Садовського у Києві.

1917—1920 — у Державному театрі УНР під керівництвом М. Садовського у Кам'янці-Подільському.

1920 року переїхала до Галичини. Працювала в українських мандрівних театрах Івана Когутяка, Ольги Міткевичевої, трупі «Відродження» Миколи Айдарова та ін.

Одружилася з українським театральним діячем Панасом Карабіневичем.

1924—1939 — режисерка і мистецька керівниця мандрівних театрів П. Карабіневича, з якими виступала на Волині, Поліссі, Лемківщині, Закарпатті, у Галичині, Польщі. У 1929—1932, 1937 роках обіймала мистецький провід Українського театру П. Карабіневича, 1932—1936 — Наддніпрянського театру П. Карабіневича.

1938—1939 — в Українському Драматичному Театрі ім. М. К. Садовського.

1939—1941 — у Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка.

1944—1949 — у Німеччині: створила дитячу театральну студію, виступала у театрі м. Швайнфурт.

1949 року виїхала до США (м.  Рочестер, шт. Нью-Йорк). Організовувала аматорські вистави на користь Злученого українсько-американського допомогового комітету і школи українознавства при Православній церкві св. Покрови, у якій викладала. Входила до Об'єднання митців української сцени.

Виконувала різнопланові ролі, серед яких найвдаліші — характерні. До репертуару театрів добирала побутові та історичні твори, популярні перекладні оперети.^[3]

Виховала низку талановитих акторів, серед яких — Віра Левицька.

• Наталка, Терпилиха («Наталка Полтавка» І. Котляревського)
• Вустя, Хівря («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Сорочинський ярмарок» М. Старицького)
• Ганна («Гетьман Полуботок» за О. Барвінським)
• Килина («Хмара» О. Суходольського)
• Маруся («Воскресіння» В. Чубатого)
• Олена («На перші гулі» С. Васильченка)

• «Наталка Полтавка» І. Котляревського
• «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка
• «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького
• «Ніч на Івана Купала» за М. Гоголем
• «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»
• «Маруся Богуславка» М. Старицького
• «Хмара» О. Суходольського

• Ювілей, якого вже не буде (про Люсю Барвінок-Карабіневич) [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Свобода, 06.11.1971, с. 5
• Українські театри Панаса Карабіневича (20-30 роки ХХ століття) / Роман Лаврентій // Вісник НТШ / Світова рада Наукових товариств імені Шевченка. — Львів, 2011. — № 45. — С. 39-45 [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.], с. 40
• Карабіневич Аполінарія // Ізборник [Архівовано 6 травня 2015 у Wayback Machine.][Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Доповнення. — Париж, Нью-Йорк, 1995. — Т. 11. — С. 304—323]
• Карабіневич Аполінарія Абрамівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 31. — ISBN 966-528-199-2.