PROFILPELAJAR.COM

Репертуар Тернопільського обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка
	1939 23.10. «Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького. Режисер М. Комаровський.; 15.11. «Мати-наймичка» Івана Тогобочного за Т. Г. Шевченком. Режисер М. Комаровський.; 26.11. «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Режисер М. Комаровський. Музика М. Лисенка. Диригент Б. Сарамага.; 20.12. «Безталанна» І. Карпенка-Карого. Режисер М. Комаровський.;
	1940 13.3. «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Музика М. Лисенка. Диригент Б. Сарамага.; 2.4. «Ой не ходи, Грицю, та на вечорниці» М. Старицького. Режисер Федір Бойченко, художник Ю. Пригер. Музика М. Лисенка. Диригент Б. Сарамага.; 18.6. «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Режисер Ф. І. Бойченко. Диригент Б. Сарамага.; 26.6 «Сади цвітуть» В. Масса, Л Куліченка. Режисер Ф. І. Бойченко.; 17.9. «Мій син» Ш. Гергеля і О. Літовського. Режисер І. Н. Дехтяр. Художник Григорій Кантор. Диригент Б. Сарамага.; 20.11. «Кармелюк» В. Суходольського. Режисер І. Дехтяр. Художник Г. Кантор.;
	1941 25.1. «Підступність і кохання» Ф. Шіллера. Режисер Марко Терещенко. Художник Г. Кантор.; 25.2. «Маруся Богуславка» М. Старицького. Режисер М. Терещенко. Художник Г. Кантор. Балетмейстер А. Ормінська. Диригент Б. Сарамага.; 3.4. «Без вини винні» О. Островського. Режисер Іван Дехтяр. Художник Г. Кантор.; 24.5. «Украдене щастя» І. Франка. Режисер М. Терещенко. Художник Г. Кантор. Диригент Б. Сарамага.;
	1944 29.6. «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський.; 10.10. «Безталанна» І. Карпенка-Карого. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський.; 16.10. «Дай серцю волю» М. Кропивницького. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський. Хормейстер Б. Антків. Диригент П. Ямний.; 7.11. «Ой не ходи, Грицю...» М. Старицького. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський. Хормейстер Б. Антків. Диригент П. Ямний.; 10.11. «Циганка Аза» М. Старицького. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський. Музика В. Васильєва. Хормейстер Б. Антків. Балетмейстер А. Соломонова.; 8.12. «Мати-наймичка» І. Тогобочного за Т. Шевченком. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський.; 28.12. «Царство непоборних» Ю. Костюка. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський.;
	1945 15.5. «Син династії» Ю. Яновського. Режисер Т. Большакова. Художник О. Шатківський.; 20.5. «На Вкраїні милій» І. Чабаненка. Режисер М. Лубенцов. Художник О. Шатківський.; 25.5. «Вечорниці» П. Ніщинського. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський. Диригент і хормейстер Б. Антків; концерт.; 30.5. «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка. Режисер М. Комаровський. Художник О. Шатківський.;
	1946 20.1. «Загибель ескадри» О. Корнійчука. Режисер О. Григораш. Художник В. Кулик.; 22.1. «В степах України» О. Корнійчука. Режисер О. Григораш. Художник В. Кулик.; 2.6. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Режисер М. Комаровський. Художники В. Кулик, О. Шатківський.; 28.6. «Мірандоліна» К. Гольдоні. Режисер М. Лубенцов. Художники В. Кулик, О. Шатківський.; 20.10. «Молода людина» Г. Мдівані. Режисер С. Чернявський. Художник В. Кулик.; 3.11. «Украдене щастя» І. Франка. Режисер С. Чернявський. Художники М. Драк, В. Кулик. Музика Н. Прусліна.;
	1947 28.5. «Одруження Бєлугіна» О. Островського та М. Соловйова. Режисер О. Григораш. Художник В. Кулик.; 10.10. «Машенька» О. Афіногенова. Режисер М. Лубенцов. Художник В. Кулик.;
	1948 26.1. «Платон Кречет» О. Корнійчука. Режисер О. Григораш. Художник В. Гетьман. Музичне оформлення Б. Антківа.; 16.2. «Російське питання» К. Симонова. Режисер О. Григораш. Художник В. Гетьман. Музичне оформлення Б. Антківа.; 14.3. «Майська ніч» М. Старицького за М. Гоголем. Режисер О. Григораш. Художник П. Книш. Музика М. Лисенка та В. Васильєва.;

Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка — культурно-мистецький заклад у м. Тернополі. Створений 15 жовтня 1939.

Заснований Панасом Карабіневичем і Миколою Комаровським на базі реорганізованих західноукраїнських антрепренерних колективів — Театру імені Миколи Садовського П. Карабіневича, театру «Промінь» М. Комаровського і драмично-оперетної трупи Богдана Сарамаґи.

8 квітня 1948 Тернопільський український драматичний театр об'єднався із Тернопільським обласним українським музично-драматичним театром ім. Т. Г. Шевченка (реорганізований із Охтирського драматичного театру в березні 1945) під однойменною назвою, нині — Тернопільський академічний обласний український драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка.

Історія

Після вступу Червоної армії на територію Польщі в жовтні 1939 року по радіо були викликані до Львова директори українських пересувних театрів Галичини і Західної Волині для реорганізації театрального життя. До Львова прибув директор Українського Драматичного театру ім. Миколи Садовського Панас Карабіневич. Його трупа в цей час гастролювала в Заліщиках. Організаційний комітет за участю представників Міністерства культури з Києва доручив П. Карабіневичу сформувати творчий склад Тернопільського обласного театру імені І. Франка. На телеграму П. Карабіневича 23 жовтня 1939 року весь склад театру виїхав із Заліщиків до Тернополя і розмістився у будинку «Міщанського братства» на вулиці князя Острозького, № 3 (тепер приміщення Тернопільської обласної філармонії). Його кооперативна матеріальна база (декорації, гардероби, костюми, реквізити) стали державною власністю нового колективу. Освоєно театральний зал «Міщанського братства» для репетицій, концертів і вистав діючого попереднього репертуару п'єс Івана Котляревського, Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя.

У кінці жовтня 1939 року був остаточно сформований творчий склад Тернопільського театру ім. І. Франка із трьох колишніх українських пересувних театрів, що діяли у Західній Україні, тобто з Театру ім. М. Садовського і П. Карабіневича, трупи «Промінь» М. Комаровського і драматично-опереточної трупи Б. Сарамаґи.

Директором театру ім. І. Франка до січня 1940 року був Панас Карабіневич (згодом директор Бережанського театру), а режисерами працювали Аполлінарія Барвінок-Карабіневич (1899—1971; родом з Чернігова), і Микола Комаровський. Диригентами оркестру стали викладач Тернопільської музичної школи Юрій Крих (1907—1991) та уродженець Тернополя Богдан Сарамаґа (1905—1975).

У січні-лютому 1940 року для Тернопільського театру призначено фахових режисерів — практиків з Наддніпрянщини — Федора Бойченка та Івана Дехтяра, художника Григорія Кантора. Наприкінці 1940 року прибув до Тернополя головний режисер Марко Терещенко із дружиною, обдарованою досвідченою артисткою Валентиною Варецькою, виконавицею головних ролей. Згодом приїхали балетмейстери А. Орлінська і А. Соломонова.

З метою творчої допомоги до театру приїжджав А. Бучма. У 1940 році театр ім. І. Франка разом з обслуговчим персоналом нараховував 100 чоловік, з них 15 музикантів.

Від початку німецько-радянської війни театр призупинив роботу; у день зміни влади в місті з нацистської на радянську, 16 березня 1944 року, режисером М. Комаровським була відновлена праця театру ім. І. Франка у впорядкованому приміщенні «Сокола».

З 1944 до 1948 року театр резидував у Чорткові через потужну руйнацію Тернополя.^[1]

Режисер М. Комаровський з художником Олексою Шатківським з Почаєва і актором та хормейстером Богданом Антківим успішно відновили діяльність театру. У січні 1946 року до театру прибув талановитий актор і режисер Олександр Григораш та фахові театральні художники Володимир Кулик та Володимир Гетьман, режисер С. Чернявський.

Діяльність Тернопільського театру ім. І. Франка відображена документально у фондах Державного архіву Тернопільської області, у поданих нами репертуару списках і рецензій на вистави. Принагідно відзначимо плідну діяльність цього театру, зокрема по обслуговуванню населення Тернопільщини від Почаєва і Крем'янця до Заліщиків і Бучача.

У квітні був об'єднаний із Охтирським пересувним МДТ ім. Шевченка, повернувся до Тернополя.^[1]

Репертуар

У репертуарі:

«Наталка Полтавка» І. Котляревського,
«Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка,
«Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького,
«Безталанна» І. Карпенка-Карого,
«Украдене щастя» І. Франка,
«Загибель ескадри» та «В степах України» О. Корнійчука,
«Підступність і кохання» Ф. Шіллера й ін.

Акторський склад

Серед акторів:

В акторському складі театру були жінки — співачка Наталя Сарамага, Євгенія Деревницька, Амалія Дидик-Шіфман, Юлія Калинець, Єфросинія Комаровська, Антоніна Липко-Гудечек, Марія Марко, Степанія Несторко, Валентина Калин (донька артиста В. Калина з Тернополя), Іванна Муратова, Юлія Урбанська, Ольга Федчишин; чоловіки — І. Малевич, І. Головка, І. Грищенко-Гричук, С. Дух, С. Іванів, А. Ільків, Олекса Левитський (режисер, родич композитора П. Ніщинського), Л. Марко, Б. Максимишин, М. Несторко (із Заліщиків), А. Муратів, С. Панько, І. Федчишин, Я. Шуль, В. Шіфман-Морський, Б. Яцків, Я. Побігущий, В. Пчолкін, Л. Кравчук, І. Сугірей, Верес Микола та інші.

Гастролі

Поза межами області театр гастролював навесні 1940 року на Стрийщині і Золочеві.

Примітки

↑ ^а ^б Садовська Г. Щедрі таланти Богдана Анткова… С. 5.

Джерела

Мельничук Б., Щербак Л. Тернопільський український драматичний театр імені Івана Франка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 436—437. — ISBN 978-966-528-279-2.
Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик // Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001.

Про відновлення діяльності Тернопільського державного українського драматичного театру ім. Івана Франка та про створення обласної державної хорової капели: Постанова Тернопільського облвиконкому від 17 травня 1944 р. // Радянська Тернопільщина. 1939—1958. Документи й матеріали. — Львів, 1971. — С. 149—150.
Корнієнко О. Тернопільський театр ім. Т. Шевченка. — К: Мистецтво, 1980. — 102 с., іл.— С. 16-19.
Бойченко Ф. До відкриття театрального сезону в м. Тернополі [у театрі ім. І. Франка] // Вільне життя. — 1940. — 23 серп.
Державний обласний театр у Тернополі: [Перше повідомлення про відкриття театру ім. І. Франка] // Вільне життя. — 1939. — 15 жовт.
Днєпров З. Перед закінченням театрального сезону // Вільне життя. — 1941. — 24 трав.
Дуда І. Живописець і графік Олекса Шатківський // Свобода. — 1992. — 7 лип.
Медведик П. Шляхами Тернопілля: До 100-річчя від дня народження А. Бучми. // Тернопіль. — 1991. — № 1. — С. 37.
Михайлович Д. Державний обласний театр у Тернополі // Вільне життя. — 1939. — 15 жовт.
Попов А. А. М. Бучма в Чорткові // Вільне життя. — 1948. — 24 січ.
Садовська Г. Щедрі таланти Богдана Анткова / Вільне життя плюс. — 2015. — № 10 (6 лют.). — С. 5.