PROFILPELAJAR.COM

Шатківський Олекса Якович
Шатківський Олекса Якович
Народився	28 травня 1908; Почаїв, Україна
Помер	28 червня 1979 (71 рік); Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар
Діяльність	художник
Alma mater	Львівська національна академія мистецтв
Відомі учні	Глущук Федір Тимофійович
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шатківський.

Оле́кса Я́кович Шаткі́вський (28 травня 1908, хутір Сміх^[1] біля м. Почаїв — 28 червня 1979, Львів) — український митець, педагог, сценограф, маляр та графік родом з м. Почаєва на Волині.

Життєпис

Від 1914 року — на Січеславщині. У 1918 році повернувся додому. Навчався у Почаївській іконописній майстерні, у Варшавській школі прикладного мистецтва (отримав 14 нагород за живопис і графіку) і в Академії мистецтв (клас В. Скочиляса і Л. Вичулковського); з 1931 року був членом гуртка українських митців «Спокій».

Перебуваючи в Європі, відвідує музеї Берліна, Дрездена, Парижа.

Як член українського мистецького гуртка «Спокій» виставлявся у Варшаві, на міжнародній студентській виставці в Румунії, Почаєві (1934 та 1958), Рівному (1934 ), Львові ( 1968 , в картинній галереї у 1969 , ювілейна виставка у 1978 ), Кременці ( 1969 ), Луцьку ( 1960 ) , Москві ( Росія, 1968 р.), Києві ( 1970) , Тернополі ( 1981 ), Вашингтоні (штат Колумбія, США, 1976 ), Берліні ( Західний Берлін, Німеччина, 1976 ) , Ванкувері ( Канада, 1976 ).

В 1939 році повернувся з Варшави до Почаєва, де вчителював у Почаївській середній школі та продовжував малювати. Після закінчення війни з 1945 року працював художником у Тернопільському драматичному театрі імені Т. Шевченка. Ескізи сцени та декорацій театру того часу тепер знаходяться в Тернопільському обласному державному архіві, завдяки випадковій знахідці через багато років. Від 1946 року жив у Львові.

З 1948 року Шатківський — викладач Інституту прикладного і декоративного мистецтва (тепер Академія мистецтв) та 3 1950 Поліграфічного інституту ім. І. Федорова у Львові (тепер Академія друкарства).

Виставляв власні твори з 1932 року у Москві, Варшаві, Львові, Луцькому, Рівному та інших містах.

Наприкінці 1950-х у малярській манері митця відбулись суттєві зміни. Поряд із основними темами — ліричний пейзаж, натюрморт, переважно квіти — автор звернувся до зображення портретів класиків української культури, історичних постатей, народних звичаїв.

Нарівні з власним прізвищем Шатківський ним використовувалась і Сміх-Шатківський, пов'язана з давнім родом Сміхів — власників однойменних маєтків близько Почаєва.

Помер Олекса Шатківський у Львові 28 червня 1979 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 32. На могилі надгробок авторства Теодозії Бриж.^[2]

Твори

Твори Олекси Шатківського знаходяться у Львівській та Луцькій картинних галереях, в фондах Національної спілки художників України в Києві, Національному музеї Польщі в Варшаві, а також в приватних колекціях.

Численні картини з краєвидами Волині, Карпат і Львова; Картини до 100-річчя смерті Т. Шевченка (1961), багато літографій і гравюр.

Творчість Шатківського позначена рисами імпресіонізму, і належить до напрямку в образотворчому мистецтві — постімпресіонізм, що виник у 1880-х роках. Художники цього напряму дотримувалися не тільки зорових вражень, а прагнули вільно та узагальнено передати матеріальність світу, вдавалися до декоративної стилізації.

До видатних представників постімпресіонізму в живописі відносяться Вінсент Ван Гог, Поль Гоген, Поль Сезанн, Анрі Тулуз-Лотрек.

Ретроспективні виставки творів Шатківського відбувались у Тернополі в 1981 та 2008 році (Ювілейна виставка в Держархіві Тернопільської області), у Львові — в 2008 році (присвячена до століття від дня народження, у Львівському Національному музеї ) та 2023 році (Графіка Олекси Шатківського, у Львівському Національному музеї), у Рівному — в 2024 році (Графіка Олекси Сміх-Шатківського, Галерея Євро Арт) та у Києві у 2024 році (персональна виставка живопису - Мерехтіння спокою. Малярство Олекси Шатківського, Галерея НюАрт).

У 2004 році Інститут Колекціонерства українських мистецьких пам'яток при Науковому товаристві Шевченка та видавництво «Оранта» Львів-Київ, видали альбом^{[недоступне посилання з травня 2019]} Олекси Сміх-Шатківського з ілюстраціями 170 праць художника.

Галерея

Сімейне фото, 1920-ті роки, другий зліва — Олекса Шатківський

Примітки

↑ Дем'янова І., Дуда І., Стецько В. Шатківський Олекса Якович… — С. 624.
↑ Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 58, 248. — ISBN 966-8955-00-5.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Герета І. Художники Тернопільщини кінця XIX — XX ст. Олекса Шатківський //Тернопіль. — 1994 . — № 2 — 3. — С. 13 — 14.
Герета І. Поет живопису //Вільне життя. — 1981 . — 27 трав.
Дуда І. Тернопільщина мистецька: (Живописець, графік Олекса Шатківський. Коротка довідка) //Свобода. — 1992 . — 7 лип.
Олекса Шатківський (1908 — 1979) — укр. живописець і графік //Лупій Г. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів, 1996 . — С. 269 — 270 .
Почаївський імпресіоніст: (О. Шатківський) //Ровесник. — 1998 . — № 27. — С. 4.
Ратинський І. Олівцем та пензлем: До 93-річчя з дня народження О. Шатківського //Вільне життя. — 2001 . — 15 трав.
Стецько В. Живописний світ Олекси Шатківського // Свобода. — 2008. — 13 черв. — С. 8.
Дем'янова І., Дуда І., Стецько В. Шатківський Олекса Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 624-625. — ISBN 978-966-528-279-2.
Life motivations of Oleksa Shatkivsky [Архівовано 28 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Публікація в day.kyiv.ua . Спогади Ярослава Кравченко.

Посилання

Шатківський Олекса Якович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 827-828.