PROFILPELAJAR.COM

Євген Євменович Камінський
Євген Євменович Камінський
Народився	10 лютого 1950; Непедівка
Помер	18 лютого 2011 (61 рік); Київ
Країна	Україна
Alma mater	Київський педагогічний інститут іноземних мов
Галузь	історія, політологія, міжнародні відносини
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти	Q112634745?
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Камінський.

Євген Євменович Камінський (нар. 10 лютого 1950, Непедівка — пом. 18 лютого 2011, Київ) — український історик, політолог, журналіст, фахівець у галузі міжнародних відносин, доктор історичних наук з 1993 року, професор з 1999 року; заслужений діяч науки і техніки України з 2008 року.

Біографія

Народився 10 лютого 1950 року в селі Непедівці Козятинського району Вінницької області. 1972 року закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов. У 1974—1980 роках працював як журналіст-міжнародник у Товаристві культурних зв'язків з українцями за кордоном. У 1980—1991 роках займав посади молодшого знаукового співробітника, старшого наукового співробітника й провідного наукового співробітника, завідувача відділом Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР, від 1991 року — завідувач відділом Америки. Кандидат історичних наук з 1983 року. 1993 року захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Всесвітня історія». З 1997 року — завідувач відділом європейських та американських досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАНУ; від 2001 року — завідувач відділу трансатлантичних досліджень.

Помер в Києві 18 лютого 2011 року.

Наукова діяльність

Вивчав проблеми системного протиборства й психологічної війни в двополюсному світі, від 1989 року досліджував зовнішню політику США, Російської Федерації, політичні аспекти міжнародної інтеграції, проблеми внутрішньополітичного розвитку латиноамериканських країн. Спеціальний напрям досліджень — еволюція політики США, РФ та великих держав Західної Європи в українському питанні й щодо України після здобуття нею незалежності. Праці:

Від конфронтації до нового мислення. — Київ, 1989 (у співавтортві);
Україна між Сходом і Заходом: погляд з України. — Київ, 1994 (українською та англійською мовами, у співавторстві);
США і Україна на шляху до партнерства. — Київ, 1994 (у співавторстві);
Україна-Росія: між стратегічним партнерством і конфліктністю. — Київ, 1997 (серія «Зовнішньополітичні стратегії», випуск 39; у співавторстві);
Ukraine and European Security / Ed. by David E. Albright and Semyen J. Appatov. — London, 1999 (у співавторстві);
Політика США щодо України. Витоки, концептуальні основи, практична еволюція. — Київ, 1998 (у співавторстві).
Інформаційна політика України. Київ, 2007.

Автор статей до Української дипломатичної енциклопедії.

Література

Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 2 / Головний редактор В. А. Смолій. — Київ, Львів: Інститут історії України НАН України, 2003. — Частина 1. — 396 сторінок, сторінки 128—129;
Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.