PROFILPELAJAR.COM

Денис Іванович Зубрицький
Денис Іванович Зубрицький
	Портрет Дениса Зубрицького; авторства Алоїзія Рейхана Портрет Дениса Зубрицького; авторства Алоїзія Рейхана
Народився	1777; с. Батятичі, Львівський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Габсбурзька монархія
Помер	4 січня 1862; Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія
Поховання	Личаківський цвинтар
Місце проживання	Львів
Діяльність	історик, бібліотекар, архівіст, етнограф
Галузь	історія
Заклад	Ставропігійський інститут
Членство	Краківське наукове товариствоd
Відомий завдяки:	започаткуванням в Україні розвитку археографії, сфрагістики, геральдики
	Зубрицький Денис Іванович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зубрицький.

Дени́с Іва́нович Зубри́цький (1777, с. Батятичі, нині Львівського району Львівської області — 4 січня 1862, Львів) — український історик, етнограф, архівіст. Член-кореспондент Археографічної комісії при Петербурзькій академії наук (1842). Член-кореспондент Петербурзької академії наук (1855).

Біографія

Народився в 1777 р. у с. Батятичі Жовківської округи в родині посесора. Належав до давньої шляхетної родини гербу Венява, яка походить із Сяноцького повіту^[3].

Початкову освіту здобув вдома. у 1790—1795 роках навчався у Львівській гімназії. Саме тут вперше долучився до упорядкування Львівського міського архіву.

Служив дрібним урядовцем магістрату міста Березів. 1809 — став секретарем Перемишльського повітового управління адміністрації Варшавського князівства. 1811—1822 — член Краківської масонської ложі. На початку 1820-х років працював судовим перекладачем з російської мови у Львівському магістраті. 1829—1847 — співпрацівник Ставропігійського інституту у Львові. 1838—1839 — на прохання Львівського магістрату упорядковував міський архів.

1848 — висунутий на посаду редактора першого літературно-наукового часопису «Галицька бджола». Був членом польської Центральної національної ради. Згодом повністю присвятив себе науковій роботі. Друкувався в часописах Відня, Лейпцига, Кракова, Варшави, Львова. Писав «язичієм», російською, польською та німецькою мовами. Був членом Київської археографічної комісії, підтримував зв'язки з Одеським товариством історії та старожитностей, з Михайлом Максимовичем, Михайлом Погодіним та ін.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 22).

Погляди

За політичними поглядами Зубрицький був палким прихильником панщини в Галичині^[4] та самодержавства в особі російського імператора Миколи I. Українську мову вважав лише діалектом російської^[5], яким не можна розвивати ні науки, ні літератури^{[джерело?]}. Український народ вважав частиною великоросійського^[5]. Водночас своїми працями завдав нищівного удару^{[джерело?]} по польській історіографії, яка намагалася довести, що Галичина була споконвічно польською землею^{[джерело?]}.

Наукова діяльність

Зубрицький упорядкував низку львівських архівів. У своїх працях спирався виключно на архівні матеріали, які не були досліджені. Започаткував в Україні розвиток археографії, сфрагістики, геральдики та інших спеціальних історичних дисциплін.

Основні праці:

«Нарис з історії руського народу і церковної ієрархії в тому ж королівстві» (1837),
«Хроніка міста Львова» [Архівовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] (1844, власне хроніка — з С. 30)
«Критико-історична повість временних літ Червоної або Галицької Русі» [Архівовано 5 липня 2020 у Wayback Machine.] (1845),
«Кордони між руським та польським народами у Галичині» (1849)
«Історія стародавнього Галицького князівства» в трьох томах (1852—1855).

Чимало творів Зубрицького залишилися неопублікованими.

Українські переклади

«Хроніка Ставропігійського братства»^[6]

Примітки

↑ Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 229. — ISBN 978-966-8955-00-6
d:Track:Q62416080 d:Track:Q116966495
↑ http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/zburzycki-dionizy/
↑ Куций І. Денис Зубрицький // Історіографічні дослідження в Україні: Збірник наукових праць. — 2005. — № 15. — С. 3–34.
↑ Зубрицький, 2011, с. 34.
↑ ^а ^б та Зубрицький, 2011, с. 35.
↑ Зубрицький Д. Хроніка Ставропігійського братства / Переклад з польської: Іван Сварник. — Львів : Апріорі, 2011. — 404 с. — ISBN 978-966-2154-46-7.

Література

Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 218.
Ісаєвич Я. Д. І. Зубрицький і його діяльність в галузі спеціальних історичних дисциплін // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1963. — № 1.
Ісаєвич Я. Д. Зубрицький Денис Іванович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К. — С. 283.
Кріль М. Зубрицький Денис // Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — С. 498—499. — ISBN 978-966-7007-69-0.
Марченко М. І. Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.) / М. І. Марченко; Міністерство Вищої освіти УРСР, Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. — Київ : Вид-во Київського держуніверситету, 1959. — 259 с.
Скрипник П. І. Зубрицький Денис Іванович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 386—387.
Студинський К. З кореспонденції Дениса Зубрицького (рр. 1840—1853) // Записки НТШ. — Київ, 1901. — Т. 43. — С. 1—66.

Посилання

Зубрицький Денис Іванович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 174.