Золотопотіцький замок[1] — пам'ятка архітектури національного значення, фортифікаційний комплекс XVI-XVII століть у смт Золотий Потік.
Історія
Замок зведено коштом брацлавського воєводиСтефана Потоцького та його дружини Марії Амалії Могилянки-Потоцької на рубежі XVI-XVII століть (приблизно у 1568–1631 роках) за наказом короля Речі Посполитої Сиґізмунда III Вази за так званою «форталіційною системою»[2]. До кінця 18 століття був житловим; постійно в ньому проживала родина власника Потоку Золотого Яна Потоцького, сина фундатора. Був головною резиденцією С. Потоцького[2] який полюбляв тут перебувати, його сина Яна[3] до турецько-татарської навали та зруйнування у вересні 1676 р.
1672 року замок захопили турецько-татарські війська під проводом султана Мехмеда IV; оборона тривала два дні, захисники здали твердиню[4].
Золотопотіцький замок
Близько 4—5 вересня 1676 року замок захопили (шляхом руйнування мурів вибухівкою[5]) і зруйнували турецько-татарське військо під проводом бейлербея Дамаску Ібраґіма-паші «Шейтана». Залога замку під командуванням поручника Фридерика (або Йоахіма) фон Мелляйна (пол.Fryderyk lub Joachim von Mellein[6]) чинила спротив, за що вся, разом з людьми, які перебували в замку, була страчена (покарана на горло[7]). Замок був спалений, найбільш зруйновані були наріжні та в'їзна вежі.
Серед інших замків Тернопільщини Золотопотіцький можна вважати одним із найкраще збережених — хоч і у стані запустіння та часткової руйнації. Пам'ятка розташована у центрі містечка, неподалік впадіння невеликого потічка у водойму Золотий потік. Майже під стінами твердині розташовані садиби мешканців.
Замок — споруда з місцевого пісковику та вапняку, квадратна в плані фортифікація з чотирма 3-ярусними чотирикутними 5-гранними вежами по кутах і надбрамною вежею. Надбрамна вежа 3-ярусна, квадратна в плані, прикрашена гербом ПотоцькихПилявою.
Палац 2-поверховий (другий поверх пізнішої забудови) прямокутний у плані, утворює північно-західну частину замку. Товщина стін між вежами досягає 2-х метрів, палацу до 1.8 метра.
Дотепер збереглися в непоганому стані 3 кутових вежі (крім західної), надбрамна вежа і, майже повністю, стіни. Палац знаходиться в напівзруйнованому стані.
Kunzek Tomasz. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów : Libra PL, 2013. — 140 s. — S. 47. (пол.)
Skrzypecki Tomasz Henryk. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)
Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х томах. Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков. — К. : Будівельник, 1983—1986. — Т. 4. — С. 57. (рос.)