Ягільницький замок

Ягільницький замок
Ягільницький замок у 2014 році
48°56′12.1″ пн. ш. 25°44′30.9″ сх. д. / 48.936694° пн. ш. 25.741917° сх. д. / 48.936694; 25.741917
Статуспам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняНагірянка (Тернопільська обл )
МатеріалГладкий тесаний камінь, дерево, камінь
Перша згадка1538
Будівництво15 — 16 ст. (дерев'яне укріплення) — 1630 (мурований замок)
ВласникСтаніслав Лянцкоронський
Станреставрований
Ягільницький замок. Карта розташування: Україна
Ягільницький замок
Ягільницький замок (Україна)
Мапа
CMNS: Ягільницький замок у Вікісховищі


Ягі́льницький за́мок (також За́мок Лянцкоро́нських) — пам'ятка архітектури національного значення. Міститься в селі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області.

Історія

Ягільницький замок на поч. ХХ століття

Родинне гніздо Лянцкоронських — Ягільницький замок збудували у 1630 році в селі Ягільниця на річці Черкаска за наказом польного коронного гетьмана Станіслава Лянцкоронського. Частину споруд добудовано у XVIII–XIX століттях, одну будівлю — в ХХ ст.

Фортеця належала до найкращих і найміцніших на Поділлі.

У XIX ст. австрійська влада здійснила перебудову споруди і облаштувала там тютюнову фабрику, яку за радянської влади замінив тютюново-ферментаційний завод. За часів незалежності він став приватним, відтак почав потроху занепадати.

Сучасність

Замок на гербі села Ягільниця

Зараз Ягільницький замок розташований не у Ягільниці, а сусідньому селі Нагір'янці, яке утворили, розділивши старе місто по річці Черкасці. Давня фортеця стоїть на високому пагорбі над річкою, з яким пов'язана вся її історія. Твердиня збереглася досить добре: височіють мури з гладкого тесаного каменю над Черкаскою, стоять старі будинки з дерев'яними сходами і склепінчастими стелями. До льохів Ягільницької фортеці можна потрапити кам'яними сходами, але вони відкриті лише частково: входи у довгі ходи стоять замуровані. Надворі замок оточує тераса, з якої відкриваються краєвиди на розташовану в долині Ягільницю і сусідній ліс.

Ягільницька фортеця — одна з найкраще збережених пам'яток архітектури в Тернопільській області.

Легенди про замок

Одна з історій розповідає, що фортецю з лісом сполучає таємне підземелля, яким могли рятуватися оборонці. Жоден із нападників так і не зміг знайти шлях до нього, і 1648 року замок витримав облогу козаків Богдана Хмельницького, а в 1655 році його здобули тільки через зраду в рядах захисників. Втім, підземелля, як розповідають місцеві мешканці, збереглися досі і в часи Другої світової війни в них переховувалися вояки УПА. Ще одна історія розповідає, що підземелля Ягільницького замку ведуть і до фортеці у Червоногороді біля Ниркова, що у Заліщицькому районі. Є свідчення, що в цих льохах подекуди могли розминутися два вози.

Цікавою є також історія роду-засновника фортеці, який відомий з XIV століття. Усі чоловіки Лянцкоронські займали поважні посади у Речі Посполитій: були гетьманами, генералами, воєводами, старостами і єпископами. Так, фундатор замку Станіслав Лянцкоронський відзначився у багатьох битвах, був воєводою брацлавським, руським, польним коронним гетьманом, воював проти козаків гетьмана Хмельницького на Вінниччині, де його переміг полковник Іван Богун.

Неординарною була графиня Кароліна Лянцкоронська, донька Кароля Лянцкоронського,[1] яку гітлерівці засудили до смертної кари. Але вона врятувалася, вступила до польської армії, пізніше стала меценатом, постійно жила в Римі. За її допомогою відновили костел у Ягільниці. Жителі Нагірянки розповідають, що К. Лянцкоронська мала намір відновити замок, але зробити це завадила смерть.

Примітки

  1. ↑ Taborski Roman. Lanckoroński Karol z Brzezia (1848—1933) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — Tom XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 443. (пол.)

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ягільницький замок