Митрофан Іванович Зарудний
Народився	17 березня 1834(1834-03-17) Заводи, Ізюмський повіт, Харківська губернія , Російська імперія
Помер	1883(1883)
Поховання	Смоленське православне кладовище
Підданство	Російська імперія
Національність	Українець
Діяльність	письменник, юрист
Мова творів	російська
Батько	Q110364504?
Брати, сестри	Зарудний Сергій Іванович

|Ukrcenter=

Митрофан Іванович Зарудний (нар. 17 березня 1834 — пом. 1883) — російський юрист, письменник, брат Сергія Івановича Зарудного.

Митрофан Іванович Зарудний народився в родині поручника артилерії у відставці Івана Андрійовича (пр. 1790–1810 — ?) і Варвари Михайлівни^[1].

Ця гілка українського козацького старшинського шляхетського роду Зарудних згадується з XVII століття і походить від Григорія Федоровича полкового осавула Миргородського козацького полку у 1688 –1690 роках, та полкового судді того ж полку у 1690–1715 роках. Мати Митрофана Івановича була донькою полковника Михайла Матвійовича Куликовського і походила зі слобідського козацького старшинського роду молдовського походження Куликовських. Перший у роду на Слобідській Україні був Прокопій Куликовський, дворянин з оточування Молдовського князя Дмитра Кантеміра.

Народився 17 березня 1834 р. в слободі Заводи Ізюмського повіту в дворянській родині українського походження Зарудних.

Закінчив училище правознавства, служив у Сенаті і міністерстві юстиції, після селянської реформи був представником від уряду в світових з'їздах Катеринославської губернії, пізніше чиновником для особливих доручень при міністрі внутрішніх справ. Брав участь, як член-експерт, у роботі комісії, яка складала судові статути, працюючи переважно у відділенні судоустрою. Наприкінці 1860-х років був членом Одеської судової палати.

Його дружиною стала Софія Кавос (1841—1865), донька знаменитого російського архітектора, італійця за походженням, Альберта Кавоса.

У 1872 році брав участь у роботах заснованої під головуванням сенатора M. H. Любощинського комісії з перетворення волосних судів. Спостереження, зроблені ним у цей час, він виклав у книзі «Закон і життя». Написав також «Листи з Англії» (в «Руському віснику» на початку 1860-х років) і «Громадський побут Англії» (1865); був співробітником «Санкт-Петербурзьких відомостей» під редакцією В. Ф. Корша.

• Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
• Модзалевскій В.Л. Малороссійскій Родословникъ. Томъ ІІ. Е-К. — Кіевъ : Типографія Т-ва Г.Л. Фронцкевичъ и Ко. Крещатикъ №42, 1910. — 720 с.(рос. дореф.)
• Лукомский Г. К., Модзалевскій В.Л. Малороссійскій Гербовникъ. — Изданіе Черниговскаго дворянства. — СПб : Типографія Сиріусъ, 1914. — С. 60.(рос. дореф.)

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.