PROFILPELAJAR.COM

Жамбильська область
каз. Жамбыл облысы
	Герб Жамбильської області
	Країна: Казахстан
Основні дані
Утворена:	14 жовтня 1939 року
Населення (2021):	1199259 осіб
Площа:	144275 км²
Густота населення:	8,31 осіб/км²
Телефонний код:	7-726
Поштові індекси:	080000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	місто Тараз
Кількість районів:	10
Кількість сільських округів:	149
Кількість міських адміністрацій:	4
Міських населених пунктів:	4
Сільських населених пунктів:	371
Влада
Вебсторінка:	http://www.zhambyl.kz/
Голова області:	Бозимбаєв Канат Алдабергенули

Жамби́льська о́бласть (колишня Джамбульська область; каз. Жамбыл облысы, рос. Жамбылская область) — адміністративна одиниця Казахстану, адміністративний центр — місто Тараз (колишній Джамбул, Жамбил).

Розташована область на півдні Казахстану. На півдні має державний кордон з Киргизстаном. Площа області становить 144,3 тис. км².

Історія

Утворена 14 жовтня 1939 року із частини Південно-Казахстанської області. З 4 травня 1993 року стару назву Джамбульська область змінено на сучасну. Область названа на честь міста Джамбул (сучасний Тараз), яке в свою чергу було назване на честь казахського поета Джамбула Джабаєва (Жамбил Жабаєв). Хоча місто Джамбул і перейменували на Тараз, назву області залишили.

2 вересня 2019 року до складу області була включена територія площею 10,92 км² зі складу Алматинської області^[2].

Адміністративний поділ

Область поділена на 10 районів та 1 міську адміністрацію:


№	Район	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Байзацький район	4500	64417	69495	83931	102864	Сарикемер	18	43
2	Жамбильський район	4300	61234	65441	73313	86564	Асса	17	42
3	Жуалинський район	4200	46011	47427	50391	54072	імені Бауиржана Момишули	14	49
4	Кордайський район	8983,92	109604	104652	124684	156270	Кордай	19	41
5	Меркенський район	7100	75622	73698	76753	87864	Мерке	14	45
6	Мойинкумський район	50400	46307	34316	31130	28752	Мойинкум	16	24
7	Сарисуський район	31300	81192	48594	41105	43538	Жанатас	10	25
8	Таласький район	12200	76468	53451	50537	48453	Каратау	14	24
9	Турара Рискулова район	10500	65388	61454	63691	67216	Кулан	15	42
10	Шуський район	12030,30	102075	95380	94669	105298	Толе-бі	19	35
11	Таразька м.а.	-	310679	335154	331925	418368	Тараз	-	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:


№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Тараз	306715	330125	320634	418368
2	Шу	37395	34999	36531	44814
3	Кордай	23345	24854	27443	38012
4	Сарикемер	14743	15563	24314	32043
5	Каратау	41825	28281	26639	28045
6	Жанатас	53401	25927	20731	25018
7	Толе-бі	16348	17860	19000	19771
8	Сортобе	8400	10758	14646	19458
9	Кулан	13261	12294	15380	18572
10	Масанчі	7398	8926	13606	17631
11	Мерке	16726	12882	13467	17133
12	імені Бауиржана Момишули	10664	11687	12491	15284
13	Асса	8189	7868	8640	12892
14	Саримолдаєва	4363	8241	8422	11556
15	Лугове	10449	9876	10242	10872

Населення

Населення — 1199259 осіб (2021; 1022129 у 2009, 989062 у 1999, 1038997 у 1989).

Національний склад

Населення Жамбильської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 69,2 %, інші — 30,8 %:

казахи — 722627 осіб (69,23 %)
росіяни — 141829 осіб (13,59 %)
дунгани — 42404 особи (4,06 %)
турки — 29354 особи (2,81 %)
узбеки — 24986 осіб (2,39 %)
курди — 13220 осіб (1,27 %)
корейці — 12452 особи (1,19 %)
азербайджанці — 12185 осіб (1,17 %)
татари — 10651 особа (1,02 %)
киргизи — 7752 особи (0,74 %)
німці — 6695 осіб (0,64 %)
українці — 3888 осіб (0,37 %)
уйгури — 2783 особи (0,27 %)
чеченці — 2548 осіб (0,24 %)
греки — 1637 осіб (0,16 %)
білоруси — 870 осіб (0,08 %)
інші народи — 7962 особи (0,76 %)

Динаміка чисельності

**Зміна кількості жителів**:^[3]^[4]
Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	980 072	▲985 552	▲992 089	▲1 001 094	▲1 009 210	▲1 018 845

Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▲1 020 791	▲1 034 624	▲1 046 497	▲1 055 976	▲1 070 239	▲1 199 259

Господарство

Область промислово-аграрна. Частка промисловості у складі валового продукту області становить 23,8 %, на сільське господарство припадає 20,2 %.

Область багата на корисні копалини. Тут зосереджено 71,9 % балансових запасів фосфоритів республіки, 68 % плавикового шпату, 8,8 % золота, 3 % міді та 0,7 % урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальним і технічним камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуської западини розвідано декілька родовищ природного газу. Запаси харчової і технічної солі становлять 10 млн тонн.

Природа

Флора і фауна області дуже різноманітна. Рослинний світ області налічує більш ніж 3 тис. видів. Загальна площа мисливських угідь становить 13,9 тис. га, в яких мешкає понад 40 видів тварин.

Рибогосподарський фонд, що займає площу 27,8 тис. га, складається з 81 водоймища, з яких 59 водоймищ придатні до рибогосподарської діяльності. З великих водосховищ варто зазначити Тасоткельське і Терс-Ашибулацьке. Найпоширенішими промисловими видами риб є товстолоб, білий амур, короп звичайний, судак звичайний, лящ звичайний, краль та вобла.

На території області функціонують 3 заповідники:

Державний природний заповідник «Урочище „Бериккара“» — комплексний заповідник, займає площу 17,5 тис. га, де можна зустріти більш ніж 50 видів особливо рідкісних деревинно-чагарникових і трав'янистих рослин, занесених до Червоної книги, а з тварин — архара, індійського їжатця, райську мухоловку;
Державний природний заповідник «Урочище „Каракунуз“» — ботанічний заповідник, загальною площею 3,07 тис. га, розташований на західних відрогах Заілійського Алатау. Плодові насадження яблунь, вишень, аличі, винограду змінюються ділянками кленового лісу, білої акації, шовковиці, волоського горіха;
Андасайський державний природний заказник — зоологічний заказник, загальною площею 1 млн га, розташований по правому березі річки Шу. У рослинному покриві переважають ковила, типчак, біюргун, рідкісні ефемери, саксаул чорний, зарості чагарникових верб. Тваринний світ представлений архарами, куланами, гераньами, сарнами азійськими, кабанами, зайцями.

Примітки

↑ Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
↑ Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» [Архівовано 5 вересня 2019 у Wayback Machine.] - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
↑ Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 6 лютого 2013.
↑ Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року^{[недоступне посилання з травня 2019]} (казах.), (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жамбильська область

Офіційний сайт акимату Жамбилської області [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.)
Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення [Архівовано 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] (казах.), (рос.), (англ.)
Карта області на Рубриконі [Архівовано 24 травня 2009 у Wayback Machine.]
Погода у Жамбилській області. Казахстан [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Казахстан. Жамбилська область [Архівовано 14 вересня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Улитауська область		Карагандинська область
Туркестанська область	Пн	Алматинська область
	Зх Жамбильська область Сх
	Пд
	Таласька область, Киргизстан	Чуйська область, Киргизстан