Балтійський німець, вільно розмовляв російською та латиською мовами. Здобув юридичну освіту в Тюбінгенському і Кенігсберзькому університетах. У 1929-34 роках працював в ризькій прокуратурі; заснував і очолив нацистську групу етнічних німців. У 1936 році, після заборони нацистських організацій в Латвії, 4 місяці провів у в'язниці. 23 жовтня 1938 року вступив в СС (посвідчення №357 243), 1 серпня 1940 року — в НСДАП (квиток №7 675 747). У 1939 року в числі інших етнічних німців виїхав з Латвії в Німеччину. У 1940 році переведений на службу в СД. У липні 1940 року обраний депутатом Рейхстагу. У червні-жовтні 1941 року командував айнзацкомандою 6 в складі айнзацгрупи «С». У 1943 році служив у складі 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен», пізніше — в складі Головного управління імперської безпеки і в липні 1944 очолював один із підрозділів айнзацкоманди «Італія». У 1969 році судом ФРН засуджений до 3 років тюремного ув'язнення.
Нагороди
Почесний знак Націонал-соціалістичного союзу німецьких студентів (1940)
Die rechtliche Stellung des Ausländers in Lettland. 1927. Dissertation
Zur Mentalität des baltischen Studenten. In: Baltische Monatsschrift, 1928, S. 100f.
Mit Hans Krieg: Volksdeutsche Heimkehr. 1940
Der Auszug aus der alten Heimat. Die Umsiedlung der Baltendeutschen, Veröffentlichungen des Instituts für Deutsche Nachkriegsgeschichte, Verlag der deutschen Hochschullehrer-Zeitung, Tübingen 1967
Література
Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.
Erich Stockhorst: 5000 Köpfe. Wer war was im Dritten Reich, Arndt, Kiel 2000, ISBN 3-88741-116-1
.svg){kind=small}
