Дієта з обмеженням рідини — дієта, яка обмежує кількість щоденного споживання рідини. Окрім напоїв, багато продуктів харчування також містять рідину, що необхідно враховувати. Дієта з обмеженням споживання рідини допомагає запобігти накопиченню рідини в організмі. Зменшення споживання рідини може полегшити стрес для організму і зменшити додаткові ускладнення. Дієта з обмеженням рідини зазвичай рекомендується пацієнтам із «проблемами серця, нирковими захворюваннями, ураженнями печінки, включаючи цироз, ендокринними захворюваннями та захворюваннями надниркових залоз, підвищеним рівнем гормонів стресу та гіпонатріємією».[1] Пацієнтам із серцевою недостатністю рекомендується обмежити споживання рідини до 2 літрів на день.[2]
Необхідно обмежити вживання таких продуктів, як желатин, морозиво, йогурт, супи, соуси та водянисті фрукти. Рекомендується, щоб пацієнти з обмеженням рідини вели журнал для відстеження щоденного споживання рідини.[3] Симптоми накопичення рідини через серцеві проблеми включають підвищення артеріального тиску, утруднене дихання, задишку, здуття живота, набряки та нудоту.[4]
Пацієнти з термінальною хворобою можуть відмовлятися як від харчування, так і від гідратації.[5]
Ефективність
Часткове обмеження рідини можна використовувати як терапію, але воно має недоліки: його важко підтримувати, і воно часто неефективне.[6] Препарати, що викликають посилення діурезу (діуретики), як правило, є альтернативою та мають менший ризик спричинити зниження швидкості клубочкової фільтрації через нирки та, як наслідок, зниження функції нирок. Обмеження рідини іноді є практикою лікування серцевої недостатності. Однак, згідно з науковим оглядом 2009 року, немає жодних доказів користі від обмеження рідини у пацієнтів із клінічно стабільною серцевою недостатністю, які в іншому випадку отримують оптимальне фармакологічне лікування.[7] Натомість при серцевій недостатності перевагу надають діуретикам, головним чином інгібіторам АПФ, з суттєвими доказами покращення виживаності та якості життя пацієнтів із серцевою недостатністю.[8][9] Теоретично обмеження рідини також може виправити електролітний дисбаланс при гіпонатріємії, але знову ж таки діуретики, головним чином антагоністи рецепторів вазопресину, демонструють кращу ефективність.[6] Проте, при гіпонатріємії, спричиненій СІАДГ, стандартним лікуванням є тривале обмеження рідини (1200—1800 мл/добу) на додаток до діуретиків.[10]
↑Byock I (1995). Patient refusal of nutrition and hydration: walking the ever-finer line. Am J Hosp Palliat Care. 12 (2): 8, 9—13. doi:10.1177/104990919501200205. PMID7605733.
↑ абGheorghiade, Mihai; Gottlieb, Stephen S.; Udelson, James E.; Konstam, Marvin A.; Czerwiec, Frank; Ouyang, John; Orlandi, Cesare (2006). Vasopressin V2 Receptor Blockade With Tolvaptan Versus Fluid Restriction in the Treatment of Hyponatremia. The American Journal of Cardiology. 97 (7): 1064—1067. doi:10.1016/j.amjcard.2005.10.050. PMID16563917.
↑Tai MK (2009). Evidence-based practice of fluid restriction in patients with heart failure. Hu Li Za Zhi(кит.). 56 (5): 23—9. PMID19760574.
↑The CONSENSUS Trial Study Group. (1987). Effects of enalapril on mortality in severe congestive heart failure. Results of the Cooperative North Scandinavian Enalapril Survival Study (CONSENSUS). N Engl J Med. 316 (23): 1429—35. doi:10.1056/NEJM198706043162301. PMID2883575.