Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ»

Країна	Україна
Розташування	Україна Київ Адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 5/31
Площа	175 га
Засновано	1987
Оператор	Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
Вебсторінка	www.knmc.org.ua

Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ «Стародавній Київ» [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]) — комплекс пам'яток історичного центру Києва. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. Заповідник є спеціально уповноваженим органом охорони, використання, реставрації та популяризації пам'яток архітектури, історії і культури, що включені в його межі.

Заповідник «Стародавній Київ» має статус комплексної пам'ятки містобудування, а вся його територія має статус землі історико-культурного призначення.

У 1987 році постановою Ради Міністрів УРСР на території Стародавнього Подолу і сусідньої із ним частині Старокиївської гори був створений Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».^[1] Кордони заповідника визначалися на основі результатів наукових досліджень. Рішенням Київського Виконкому у 1988 році вони були документально зафіксовані.

З 1998 року заповідник діє у складі Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.

Постановою Кабміну України у 2001 році всі об'єкти заповіднику були занесені до реєстру пам'яток національного значення.

Заповідник займає територію у 175 га, на якій розміщено 74 пам'ятки архітектури, 15 — історії, 22 — археології, 2 — монументального мистецтва.

• Північно-східний виступ Старокиївської гори;
• Старий Поділ;
• Ландшафтні об'єкти (стародавні об'єкти Детинка, урочище Гончарі-Кожум'яки та ін.);
• Ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва (храми і келії Свято-Покровського монастиря, пам'ятник князю Володимиру, Магдебурзькому праву, Григорію Сковороді та багато інших).

Ансамбль Іллінської церкви, XVII—XVIII ст., вул. Почайнинська, 2

• Іллінська церква, 1692 р.
• Дзвіниця, початок XVIII ст.
• Брама й мури Іллінської церкви, 1755 рік
• Мала бурса, XVIII ст.

Ансамбль Братського монастиря, XVII—XIX ст., вул. Григорія Сковороди, 2; Контрактова площа, 2

• Старий академічний корпус
• Трапезна із церквою Св. Духа
• Сонячний годинник
• Поварня з келіями
• Новий академічний корпус
• Келії
• Корпус ігумена
• Проскурня

Бурса, 1778—1816 рр., вул. Набережно-Хрещатицька, 27

Ансамбль Флорівського монастиря, XVII—XIX ст., вул. Микільсько-Притиська, 5; вул. Фролівська, 6/8.

• Вознесенська церква, 1772—1732 рр.
• Дзвіниця
• Трапезна церква
• Будинок ігумена

Церква Миколи Набережного 1772-75 рр.; Григорія Сковороди, 12

Притисько-Микільська церква; вул. Хорева, 5а

Дзвіниця церкви Миколи Доброго; вул. Покровська, 6

Духовна семінарія, нині Академія образотворчого мистецтва і архітектури, 1888 рік; вул. Вознесенський узвіз, 20.

Поштова станція; Поштова пл., 2

Старий контрактовий будинок, 1799—1801 рр.; вул. Покровська, 4

Контрактовий будинок; Контрактова пл., 2

Колона магдебурзького права; Набережне шосе

Пам'ятник князю Володимиру Святославичу; Володимирська гірка

Житловий будинок, 1808 р.; вул. Покровська, 5

Житловий будинок, поч. XVIII—XIX ст.; вул. Спаська, 16б

Житловий будинок, 1804—1878 рр.; Покровська, 8

Житловий будинок, поч. XVIII ст.; вул. Костянтинівська, 6

Житловий будинок, XIX ст.; вул. Ігоревська, 13/5

Магазин, 1820—1821 рр.; вул. Сагайдачного, 16/5

Зерносховище, XVIII ст.; вул. Братська, 2

Училище, 1820-і рр.; вул. Костянтинівська, 9/6

Житловий будинок, перша пол. XIX ст.; вул. Хорива, 5

Покровська церква, 1766—1772 рр., та дзвіниця, друга пол. XVIII ст.; вул. Покровська, 7

Покровський монастир, кін. XIX — поч. XX ст.; Бехтерєвський провулок, 15

• Миколаївський собор
• Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Трапезна Михайлівського Золотоверхого монастиря, 1712 р.; Трьохсвятительська вул., 4

Михайлівський Золотоверхий монастир, 1108—1113 рр.; Трьохсвятительська вул., 4. Перебудований у XVII—XVIII ст., зруйнований у 1934—1936 рр. у зв'язку із будівництвом Урядового центру. Відбудований у 1999 р.

• Золотоверхий Михайлівський собор, 1108—1113 рр.
• Дзвіниця

Церква Богородиці Пирогощої, 1132—1136 рр., Контрактова площа, 6. Перебудована у 1770-х роках, зруйнована в 1930-х роках. Відбудована у 1997—1998 роках, стародавні фундаменти законсервовані.

Фонтан Самсон, 1749 р., Контрактова площа. Зруйнований у 1930-х роках, відновлений у 1982 році.

Церква Різдва Христового, 1814 р., Поштова площа. У 1861 році тут у церкві було встановлено труну Тараса Шевченка під час перевезення його праху з Петербурга до Канева. Зруйнована в 1950-х роках. Відбудована у 2002—2005 роках.

Шар «міста Володимира» і комплекс пам'яток слов'янського часу: городище Кия (V—VIII ст)., капище (VI—IX ст)., підмурки палацу княгині Ольги (Х ст.), фундаменти Василівської церкви, підмурки і залишки ротонди (XII—XIII ст.), фундаменти церкви Успіння Богородиці Пирогощої (XII ст.), підмурки Борисоглібської церкви (XII—XIII ст.).^[2]

• Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська,6)
• Музей «Кам'яниця київського війта» (вул. Костянтинівська 6/8)
• Постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві» (Поштовий будинок, Поштова пл., 2)
• Виставкова експозиція «Історія церкви Богородиці Пирогощої»

• Об'єкти культурної спадщини Подільського району міста Києва

• Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — К. : АртЕк, 2003 р., с. 7 — 18 [Архівовано 17 квітня 2009 у Wayback Machine.]

• Сторінка заповідника на порталі Київської міської влади^{[недоступне посилання з квітня 2019]}