Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» (ДІАЗ «Стародавній Київ» [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]) — комплекс пам'яток історичного центру Києва. Межі заповідника охоплюють північно-східний виступ Старокиївської гори, Старий Поділ і ряд окремих пам'яток архітектури Старого Києва. Заповідник є спеціально уповноваженим органом охорони, використання, реставрації та популяризації пам'яток архітектури, історії і культури, що включені в його межі.
Заповідник «Стародавній Київ» має статус комплексної пам'ятки містобудування, а вся його територія має статус землі історико-культурного призначення.
Історія створення
У 1987 році постановою Ради Міністрів УРСР на території Стародавнього Подолу і сусідньої із ним частині Старокиївської гори був створений Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ».[1] Кордони заповідника визначалися на основі результатів наукових досліджень. Рішенням Київського Виконкому у 1988 році вони були документально зафіксовані.
Михайлівський Золотоверхий монастир, 1108—1113 рр.; Трьохсвятительська вул., 4. Перебудований у XVII—XVIII ст., зруйнований у 1934—1936 рр. у зв'язку із будівництвом Урядового центру. Відбудований у 1999 р.
Золотоверхий Михайлівський собор, 1108—1113 рр.
Дзвіниця
Церква Богородиці Пирогощої, 1132—1136 рр., Контрактова площа, 6. Перебудована у 1770-х роках, зруйнована в 1930-х роках. Відбудована у 1997—1998 роках, стародавні фундаменти законсервовані.
Фонтан Самсон, 1749 р., Контрактова площа. Зруйнований у 1930-х роках, відновлений у 1982 році.
Церква Різдва Христового, 1814 р., Поштова площа. У 1861 році тут у церкві було встановлено труну Тараса Шевченка під час перевезення його праху з Петербурга до Канева. Зруйнована в 1950-х роках. Відбудована у 2002—2005 роках.
Інші пам'ятки
Шар «міста Володимира» і комплекс пам'яток слов'янського часу: городище Кия (V—VIII ст)., капище (VI—IX ст)., підмурки палацу княгині Ольги (Х ст.), фундаменти Василівської церкви, підмурки і залишки ротонди (XII—XIII ст.), фундаменти церкви Успіння Богородиці Пирогощої (XII ст.), підмурки Борисоглібської церкви (XII—XIII ст.).[2]
Музеї
Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря (вул. Трьохсвятительська,6)
Музей «Кам'яниця київського війта» (вул. Костянтинівська 6/8)
Постійно діюча виставка «До історії самоврядування в Києві» (Поштовий будинок, Поштова пл., 2)
Виставкова експозиція «Історія церкви Богородиці Пирогощої»