Держави-члени БРІКС

БРІКС — це угруповання Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки, утворене шляхом приєднання Південної Африки до попередника БРІК у 2010 році. [1] [2] [3] [4] Оригінальна абревіатура «БРІК» або «БРІК» була введена в 2001 році економістом Goldman Sachs Джимом О'Нілом для опису швидкозростаючих економік, які, за його прогнозами, колективно домінуватимуть у світовій економіці до 2050 року [5] На 15-му саміті БРІКС у 2023 році відбулося розширення організації вперше після включення Південної Африки .

Держави-члени

Прапор Держава Столиця Площа
(км2) 		Населення
(2016) 		Густота населення(/km2) ВВП (ПКС) ІРЛП Валюта Офіційні мови Лідери Приєдання
Бразилія
Федеративна Республіка Бразилія 		Бразиліа 8,515,767 b 203,062,512 25 18,686 0,754 Бразильський реал(R$)
(BRL) 		Португальська
див.також мови Бразилії 		Президент: Луїз Інасіо Лула да Сілва вересень 2006
Московія-Росія
Російська Федерація 		Москва 17,075,400 b146,519,759 8.3 24,449 0,798 Російський фубль (₽)
(RUB) 		Московитська
див.також мови на Російщині 		Диктатор: Путін
Голова уряду: Михйло Мішустін 		вересень 2006
Індія
Респубілка Індія 		Нью Делі 3,287,240 a1,284,480,000 364.4 10,484 0,640 Інійська рупія (₹)
(INR) 		Гінді ((Девангарі)
Англійська
див.також Languages of India 		Презилент: Драупаді Мурму
Прем'єр-міністр: Нарендра Моді 		вересень 2006
Китай (КНР)[a]
Китайська Народна Респубілка (комуністична) 		Пекін 9,640,011[b] a1,374,820,000 139.6 21,224 0,727 Юань женьміньбі

(Китайський Юань, ¥)
(CNY)

Стандартна Китайська
написана в спрощених іерогліфах[6]
див.також мови Китаю 		Генсек: Сі Цзіньпін
Прем'єр: Лі Цян 		вересень 2006
Південно-Африканська Республіка
Південно-Африканська Республіка 		Преторія (виконавча)
Кейптаун (законодавча)
Блумфонтейн (судова) 		1,221,037 b 58,048,332 42.4 16,090 0,713 ПАР ранд (R)
(ZAR) 		12 мов Президент: Сиріл Рамафоса 2010-12-24
Єгипет
Арабська Республіка Єгипет 		Каїр 1,010,408 c105,231,000 103.56 16,980 0,731 Єгипетський фунт (LE)
(EGP) 		Aрабська Президент: Абдель Фаттах Ас-Сісі
Прем'єр-міністр: Moustafa Madbouly 		2024-01-01
Ефіопія
Федеративна Демократична Республіка Ефіопія 		Аддис-Аббеба 1,104,300 c105,163,988 92.7 3,724 0,498 Ефіопський бир (BR)
(ETB) 		Афарська
Амхарська
Оромо
Сомалійська
Тигринья 		Президент: Сахле-Ворк Зевде
Прем'єр-міністр: Абій Ахмед Алі 		2024-01-01
Іран

Ісламська Республіка Іран

Тегеран 1,648,195 c79,011,700 48.0 17,443 0,766 Іранський ріал (Rl)
(IRR) 		Перська Верховний лідер: Алі Хаменеї

Президент: Ібрагім Райсі

2024-01-01
Об'єднані Арабські Емірати Абу Дабі 83,600 4,106,427 121 78,255 0,911 дирхам ОАЕ (

AED)

Арабська Президент: Мухаммад бін Заїд Аль Нагаян
Прем'єр-міністр: Мохаммед ібн Рашид Аль Мактум 		2024-01-01
Індонезія

Республіка Індонезія

Джакарта 1 904 569 282 477 584 143 16 542 0,713 Індонезійська рупія (IDR) Індонезійська яванська папуаські
біля 700 мов, див. мови Індонезії(інші мови) 		Президент Індонезії:

Прабово Субіанто

6 січня 2025

Країни, які подали заявки на членство

Саудівська Аравія була запрошена приєднатися на 15-му саміті БРІКС, але ще не офіційно оформила своє схвалення стати членом БРІКС. [7]

Хоча Єгипет, Ефіопія, Іран та Об’єднані Арабські Емірати не були прийняті до членів під час 15-го саміту БРІКС, вони були серед 22 країн, які подали заявку на членство. Міністр фінансів Південної Африки Енох Годонгвана сказав: «Є друга група країн, які будуть додані [до] БРІКС. Це означає, що існують плани щодо подальшого розширення БРІКС, і наступні країни є можливими кандидатами через їхні заявки на членство [8]

Інші заявники

У 2022 році Аргентина офіційно подала заявку на членство в БРІКС під керівництвом уряду Альберто Фернандеса . Аргентину запросили приєднатися на наступному саміті 2023 року, але країна відхилила пропозицію приєднатися до блоку після перемоги Хав’єра Мілеї на президентських виборах того року . [9]

У 2011 році Індонезія розглядала можливість приєднання до БРІКС, у 2022 році офіційно подала заявку, але зрештою президент Індонезії Джоко Відодо вирішив не приєднуватися до групи та видалити заявку, оскільки вони вважали, що це було поспішне рішення, він сказав, що у майбутньому він, ймовірно, повторно подав би заяву, але Індонезія поки що не працює. [10]

Примітки

  1. ↑ The sovereignty of China is disputed. Since the conclusion of the Chinese Civil War, the Republic of China (ROC), which was formally established on 1 January 1912 following the Xinhai Revolution, which succeeded the former Qing dynasty's territories on mainland China, while the islands of Taiwan and Penghu were under Japanese rule at the time. The ROC gained control over the latter after the surrender of Japan in 1945, but soon lost its control of mainland to the communists due to the Chinese Civil War. The ROC government was relocated to Taipei in 7th December 1949 as its provisional capital and retains actual rule over the islands of Taiwan, Penghu, Kinmen, the Matsu, and other minor islands, all of which are collectively known as "Free Area" or Taiwan Area in contrast to Mainland China being under communist rule, thus making it a de facto island nation, and has become known colloquially as simply "Taiwan" due to the island of Taiwan forming the majority of the ROC-controlled territories; nonetheless, the ROC has not officially renounced its constitutional-defined territories which include areas effectively controlled by the People's Republic of China, Mongolia, Tuva (a Russian republic) etc. If claimed territories were taken into account, the ROC would not be a borderless country, nor a country centred around a major island. The ROC-controlled territories are also claimed by the People's Republic of China. Constitutionally, the ROC on Taiwan still views itself as the continuation of former Chinese republic, with legitimate sovereignty over mainland China despite no actual control. See: Political status of Taiwan, Retreat of the Republic of China to Taiwan, Four-Stage Theory of the Republic of China, Two Chinas, One-China policy, and Cross-strait relations.
  2. ↑ The actual area under PRC control is 9,596,960.

Дивись також

  • Держави-члени Шанхайської організації співробітництва
  • Держави-учасниці Євразійського економічного союзу

Список літератури

  1. ↑ "New era as South Africa joins BRICS" [Архівовано 18 квітня 2011 у Wayback Machine.] . SouthAfrica.info. 11 April 2010. Retrieved 2 December 2012.
  2. ↑ S. Africa Joins; BRIC Now BRICS, 13 de abril de 2011. Архів оригіналу за 24 February 2011. Процитовано 15 квітня 2011. 
  3. ↑ BRICS Gain Global Influence as South Africa Joins, Medvedev Says (англ.). 12 квітня 2011. Процитовано 27 березня 2021. 
  4. ↑ Fletcher, Owen (13 квітня 2011). China Seeks Heft for 'BRICS'. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 27 березня 2021. 
  5. ↑ Nagashybayeva, Gulnar (November 2016). Research Guides: BRICS: Sources of Information: Introduction. guides.loc.gov (амер.). Процитовано 23 липня 2023. 
  6. ↑ Law of the People's Republic of China on the Standard Spoken and Written Chinese Language (Order of the President No.37). Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 7 квітня 2024. 
  7. ↑ Saudi Arabia has not yet joined BRICs - minister
  8. ↑ MSN. MSN. 
  9. ↑ El gobierno de Javier Milei oficializó que la Argentina no entrará a los Brics. LA NACIÓN (ісп.). 29 грудня 2023. Архів оригіналу за 29 December 2023. Процитовано 29 грудня 2023. 
  10. ↑ Why Indonesia chose autonomy over BRICS membership. East Asia Forum (англ.). 25 жовтня 2023. Процитовано 13 січня 2024.