PROFILPELAJAR.COM

Денисенко Віталій Іванович
Денисенко Віталій Іванович
Народився	24 липня 1955 (69 років); Більмачівка, Ічнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	театральний режисер, театральний педагог
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1986)
Вчителі	Судьїн Володимир Миколайович
Заклад	КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР, Запорізький академічний театр молоді, КЗ «ЗАОУМДТ ім. В.Г. Магара» ЗОР, Дніпровський театрально-художній коледж і Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театр
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Денисенко.

Віталій Іванович Денисе́нко (нар. 24 липня 1955, Більмачівка) — український театральний режисер.

Біографія

У 1981—1986 роках навчався у Київському інституті театрального мистецва, був учнем Володимира Судьїна. Здобув спеціальність «режисера драми». У 1986—1988 роках — режисер-постановник, у 1988—2005 роках — головний режисер Запорізького театру юного глядача. У 2005—2008 — художній керівник Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара^[2].

«Королівський особняк» Ярослава Верещака (1987);
«Езоп» Гільєрме Фігейредо (1988);
«Діалоги з Електрою» за Софоклом (1988);
«Мауглі» за мотивами Редьярда Кіплінга;
«Звичайне диво» Євгена Шварца;
«Блез» Клода Маньє (1990);
«Панночка» за творами Миколи Гоголя (1991);
«Добрі наміри» Антона Чехова;
«Ієрма» Федеріко Гарсія Лорки;
«Прибуткове місце» Олександра Островського;
«Гуляє Гуляй-Поле» Анатолія Сердюка (1998);
«Ревізор» Миколи Гоголя;
«Пат, або Гра королів» Павла Когоута (2004);
«Сміх лангусти» Джона Марелла (2006);
«Любов на Зарічній вулиці» за мотивами кіносценарію «Весна на Зарічній вулиці» (2006);
«Без вини винні» Олександра Островського (2007).
«Фіалка Монмартра» Імре Кальмана (2007);
«Шерше ля фам!..» за п'єсою «Блез» Клода Маньє (2008).

Переможець республіканського фестивалю мистецтв «Молоді голоси» (1985)^[2];
Перша премія Всесоюзного фестивалю у Москві (1987, за виставу «Королівський особняк»);
Перша премія Республіканського огляду малих сцен (1988, за виставу «Езоп»);
Перша премія Республіканського огляду-конкурсу (1990, за виставу «Блез»);
Лауреат фестивалю-огляду «Театральне Придніпров'я — 91»^[2];
Перша премія театрального фестивалю «Добрий театр» (1992, за виставу «Блез»);
Заслужений діяч мистецтв України з 1992 року;
Перша премія Міжнародного театрального фестивалю «Добрий театр-2006» (Енергодар)^[2];
Лауреат фестивалю «Січеславна — 2007»^[2].