PROFILPELAJAR.COM

Девід Діректор Фрідман
Девід Діректор Фрідман
англ. David D. Friedman
Народився	12 лютого 1945 (79 років); Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	економіст, фізик, блогер, письменник, викладач університету, прозаїк-романіст, поет
Галузь	економіка
Alma mater	Гарвардський університет і Чиказький університет
Науковий керівник	Рональд Коуз, Фрідріх Гаєк, Роберт Гайнлайн і Мілтон Фрідман
Відомі учні	Patri Friedmand і Пітер Лісон
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Санта-Клари, Libertyd, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі, Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія, Santa Clara University School of Lawd, Cornell Law Schoold, Університет Тулейн, Пенсільванський університет і Колумбійський університет
Посада	головний редактор
Конфесія	атеїст[d]
Батько	Мілтон Фрідман
Мати	Роуз Фрідман
Діти	Patri Friedmand
Сайт	daviddfriedman.com
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фрідман.

Девід Діректор Фрідман англ. David D. Friedman, нар. 12 лютого 1945) – американський економіст, фізик, правознавець та «лібертаріанський» теоретик. Відомий своїми підручниками з мікроекономіки та лібертаріанської теорії анархо-капіталізму, зокрема є автором популярної книги «Механізм свободи. Анархія вільного ринку»^[8].

Життя й робота

Девід Фрідман є сином економістів Роуз та Мілтона Фрідманів. Закінчив Гарвардський університет з відзнакою (1965), отримавши ступінь бакалавра з хімії та фізики.[1] Пізніше здобув ступінь магістра (1967) та захистив докторську дисертацію (1971) з теоретичної фізики в Університеті Чикаго.^[9] Окрім цього викладав у Корнельській юридичній школі, школі бізнесу Б. Фрімена, Політехнічному інституті Віргінії, Школі Пенсільванського університету державної та міської політики, Колумбійському університеті.

Наразі є професором права в Університеті Санта-Клари, штат Каліфорнія^[10], та водночас є редактором журналу «Liberty^[en]». За віросповіданням Фрідман - атеїст.^[10] Його син, Патрі Фрідман, також підтримує лібертаріанські ідеї та ідеї вільного ринку.

Наразі мешкає в 100-річному будинку в Сан-Хосе, Каліфорнія, разом з великою родиною.

«The Machinery of Freedom»

Є найбільш відомою працею Девіда Фрідмана. Написана в 1973 році та неодноразово перевидавалась. У ній автор окреслив таку форму анархо-капіталізму, де всі товари та послуги виробляються на вільному ринку. Фрідман виступає за поступовий підхід до досягнення анархо-капіталізму шляхом поступової приватизації територій, до яких залучається уряд, та приватизації самого закону. Одночасно, висловлює свою опозицію до насильницької анархо-капіталістичної революції^[11]. Виступає за консеквенціалістську версію анархо-капіталізму^[12]. Остання, за переконаннями Фрідмана, є бажаним соціальним ідеалом.

Українською мовою книга «Механізм свободи. Анархія вільного ринку» перекладена та опублікована в 2019 році видавництвом «Наш Формат»^[13].

Інші інтереси

Фрідман є давнім членом Товариства творчого анахронізму, де він відомий як «Duke Cariadoc of the Bow». У всьому світі його також знають як автора низки статей про філософію рекреаціонізму та практичні історичні рекреації, особливо тих, що стосуються середньовічного Близького Сходу. Дописи Девіда зібрані у окремому збірнику «Cariadoc's Miscellany».^[12] Будучи великим шанувальником наукової фантастики, Фрідман написав два фантастичні романи: «Harald» (Baen Books, 2006) та «Salamander» (2011). Також активно виступає за зовнішню політику невтручання.^[14]

Примітки

↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
d:Track:Q2629164
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
d:Track:Q123508386
↑ Hamowy, Ronald (15 серпня 2008). The Encyclopedia of Libertarianism (англ.). SAGE. ISBN 9781412965804. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 5 травня 2019.
↑ My Academic Page. www.daviddfriedman.com. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 5 травня 2019.
↑ ^а ^б Santa Clara University. phonebook.scu.edu. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 5 травня 2019.
↑ Friedman, David D. (1989). The machinery of freedom : guide to a radical capitalism (вид. 2nd ed). La Salle, Ill.: Open Court. ISBN 0812690680. OCLC 19388655.
↑ ^а ^б Morris, Christopher W. The modern state. An Essay on the Modern State. Cambridge: Cambridge University Press. с. 14—55. ISBN 9780511609121.
↑ Фрідман, Девід. Механізм свободи. Анархія вільного ринку / Пер. з англ. Ірина Гнатковська. — К. : Наш формат, 2019. — 328 с. ISBN 978-617-7730-05-6 (паперове видання); ISBN 978-617-7730-05-3 (електронне видання).
↑ VoluntaryVirtues0com (22 вересня 2013), Dr David Friedman on US Foreign Policy, Syria, Assad, Terrorism, WWII, Hitler, and much more..., архів оригіналу за 4 листопада 2018, процитовано 5 травня 2019

Переклад українською

Фрідман, Девід. Механізм свободи. Анархія вільного ринку / Пер. з англ. Ірина Гнатковська. — К. : Наш формат, 2019. — 328 с. ISBN 978-617-7730-05-6 (паперове видання); ISBN 978-617-7730-05-3 (електронне видання).