PROFILPELAJAR.COM

село Дачне
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Феодосійський район
Рада	Дачнівська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01180110010062166
Облікова картка	Дачне
Основні дані
Населення	2 454
Поштовий індекс	98023
Телефонний код	+380 6566
Географічні дані
Географічні координати	44°53′15″ пн. ш. 34°59′15″ сх. д. / 44.88750° пн. ш. 34.98750° сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	98023, с. Дачне, вул. Мигдальна, 1
Карта
	Дачне
	Дачне
Мапа
	Дачне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Дачне.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Таракташ.

Да́чне (до 1945 року — Тарак-Таш^[1], крим. Taraq Taş) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.

Історія

Село відоме з XIV століття. На території села знайдено скарб боспорських і давньоримських монет.^[2]

Поруч з селом підноситься однойменна гора, яка за формою нагадує гребінь. «Taraq taş» з кримськотатарської і перекладається як кам'яний гребінь.

Станом на 1886 у селі Великий Таракташ, центрі Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 875 осіб, налічувалось 179 дворових господарств, існували мечеть та 2 лавки^[3]. За 10 верст — мечеть. За 15 верст — православна церква, монастир. За 30 верст — мечеть.

У селі діє мечеть XVIII століття «Аджи-Бей Джамі», пам'ятник архітектури з 1992 року^[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1574 осіб (839 чоловічої статі та 735 — жіночої), з яких , 1545 — магометанської^[5].

Аж до депортації 1944 року у Таракташі мешкали виключно кримські татари. Історично село складалося з двох частин — верхнього та нижнього маале (кварталів). А розділяла їх однойменна річка Таракташ. У нижньому кварталі теж була мечеть, але сьогодні вона стоїть напівзруйнована.

Після депортації кримських татар був зруйнований і місцевий кримськотатарський цвинтар.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Мова	Відсоток
російська	67,32 %
кримськотатарська	24,86 %
українська	5,54 %
інші/не визначилися	2,28 %

Цікаві факти

Серед уродженців села також активіст кримськотатарського національного руху, представник регіонального меджлісу, колекціонер і власник домашнього музею кримськотатарської давнини Ільвєр Амєтов.
Уродженками села Таракташ є відомі серед кримських татар сестри Ур'яне та Зера Кенжикаєви, які обоє є співачками і композиторками. Ур'яне Кенжикаєва навіть присвятила одну зі своїх пісень рідному селу.
Також, до села належить і сімейне коріння відомого кримськотатарського спортсмена Февзі Мамутова, майстра спорту міжнародного класу та чемпіона Європи з греко-римської боротьби.
Відома кримськотатарська народна пісня «Seyt oğlu Seydamet» присвячена подіям, що відбулися в 1868 році, коли декількох мешканців Таракташу стратили за звинуваченням у вбивстві ігумена Кизилташського монастиря. Все звинувачення будувалось по свідченнях лише однієї людини і провина іх не була доведена, проте суд винес смертний вирок через повішення. Пізніші дослідження архівних матеріалів також доводять безневинність трьох таракташців. Така жахлива несправедливість і знайшла своє відображення в трагічній пісня про Сеїт олгу Сейдамета. І зараз в селі встановлений пам'ятник тим безневинно засудженим кримським татарам із села Таракташ.

Джерела

Дачне на сайті Верховної ради України(укр.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Примітки

↑ поряд з селом гора Таракташ (гребінь)
↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
↑ Мечеть Аджи-Бей Джами. IMUSLIM. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних