Народився 2 жовтня 1973 року в Полтаві.[7] Мати Андрія, Світлана Іванівна Волкова, походила з дворянського роду Хоментовських, другом родини яких був відомий український художник Ілля Рєпін.[8]
З дитинства Данилко виявляв таланти до малювання і музики: в 1984 році вступив до художньої школи.[9] Таланти майбутнього артиста рано проявилися і в інших сферах: Андрій був капітаном шкільної команди КВК, виступав ще школярем за команду СПТУ № 30, а також щорічно виступав на сцені в літньому дитячому таборі. Крім цього, ще в школі Андрій зацікавився театром, в сьомому класі вступив в місцеву театр-студію, займався в театральній студії «Гротеск», а також входив до складу театрального колективу «Компот».[10]
В 1991 році закінчив Полтавську середню школу № 27.
Після закінчення школи пішов на навчання у технікум, але не полишав свого зацікавлення театром та естрадою. У своєму сценічному персонажі Вєрки Сердючки з'явився перший раз на КВК у Полтаві (1989). Сценічне ім'я запозичив від своєї однокласниці Ані Сердюк. Спочатку Вєрка Сердючка була продавчинею, але пізніше Андрій змінив її амплуа і зробив провідницею.
1 квітня 1993 року на конкурсі «Гуморина» в Полтаві Андрій вперше представив Вєрку Сердючку великій аудиторії — і вона одразу почала користуватися популярністю.[13]
В тому ж році Данилко отримав свій перший приз за кращу акторську роботу на конкурсі «Курська аномалія» в м. Курськ з номером «Провідниця» та став лауреатом конкурсу «Всесміх-93» у Києві.[14]
12 січня 1994 року вийшла перша стаття про Данилка в газеті «Зоря Полтавщини» — «Вєрка Сердючка — кращий друг Андрія Данилка».[15]
1 квітня 1994 року Данилко отримав гран-прі «Гуморини» в Харкові і після цього дебютував на харківському телебаченні «Приват ТБ» в розважальній програмі «Чиз».[16]
В 1995 році, як виконавець, завоював гран-прі на міжнародному фестивалі «Море сміху».[17]
Справжня популярність Вєрки Сердючки з'явилася після того, як одна з компаній зняла рекламний ролик з її участю.[18]
Неодружений. Особисте життя не коментує, жартуючи, що «одружений зі сценою».[19]
Під час військового повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, публічно засудив протиправні дії держави-агресора.[20][21][22][23] Також після початку російської військової агресії 24 лютого 2022 року, неодноразово публічно озвучив переіменування пісні «Lasha Tumbai» на «Russia, goodbye».[24][25]
Восени 2022 року виставив на аукціон Sotheby's придбаний раніше Rolls-Royce Silver Shadow 1974, що належав Фредді Мерк'юрі.[26][27] 5 листопада 2022 року автомобіль був проданий на аукціоні за 250 тисяч фунтів (11 мільйонів гривень).[28]
Всі 100 % виручених коштів, за рішенням Андрія Данилка, аукціон Sotbey's спрямував на будівництво у Львівській області нового сучасного центра реабілітації та протезування постраждалих у війні українців.[29][30]
Творчість
Поступово від комедійних номерів Данилко перейшов до виконання пісень, які сам писав.
Виконує пісні українською (деякі із використанням суржика), англійською і російською мовами.[31]
Талант співака Данилко вдосконалював у Київському естрадно-цирковому училищі, куди вступив 1995-го. Однак його талант в училищі не оцінили й він мусив залишити навчання там.[32]
В 1996 році почав співпрацю з музичним продюсером Юрієм Нікітіним та продюсерською агенцією «Nova Management» (з 1999 року — «Mamamusic»).[33]
В 1997 році випустив першу пісню — «Просто Вєра».[34]
Тим часом популярність Сердючки продовжувала зростати: на міжнародному фестивалі «Море сміху» він здобув перший приз, у вересні 1997 на 1+1 виходить розважальна програма «СВ-шоу» з участю Сердючки-провідниці. Ця програма стала популярною не тільки в Україні, але і в Росії, де її теж транслювали та де її популярність була часом більшою ніж вдома.[36]
В 1998 та 1999 роках вийшло два музичних відеокліпа Вєрки Сердючки на пісні «По чуть-чуть» та «Контролер» (реж. В.Феофілактов та М.Паперник).[37]
Успіх Сердючки продовжувався під час гастролей Данилка по країні — в рамках програми «Титанік» він спочатку гастролював в Києві, а пізніше і в інших містах України.[39]
Також, після виходу шоу-вистави «Титанік», влітку того ж року починається активна гастрольна діяльність Данилка країнами СНД.[40]
2001 Андрій кардинально змінив образ Сердючки — з невихованої провідниці вона перетворилася на попзірку. В цей час також виходять перші компакт-диски Андрія з піснями, які отримали велику популярність. Збірка пісень «Ха-ра-шо» (2003) отримала титул «діамантової».[42]
До 2004 року сценічною партнеркою Вєрки Сердючки була її мовчазна асистентка Гєля (актриса Радмила Щоголева).[44] З 2002 — разово, а з 2004 — постійно Сердючку супроводжує «мама» у виконанні актриси Інни Білоконь.[45]
В січні 2004 року театр Данилко гастролює в США та Канаді, концерти колективу пройшли в 17 містах Північної Америки. В Нью-Йорку, в театрі «Міленіум», відбулись 6 сольних концертів Сердючки, які відвідали близько 40 тисяч людей.[46]
В 2005 році випустив інструментальний альбом «После тебя…» з композиціями для фортепіано, в якому виступив композитором.[47][48] На композиції «После тебя…» та «Кукла» було знято відеокліпи в співпраці з Аланом Бадоєвим.[49]
9 березня2007-го Андрій Данилко став офіційним представником від України на Євробаченні.[50] Реакція на участь Данилко в жіночому образі на Євробаченні від України не була однозначно схвальною. Попри ставлення до його участі в змаганні, він підтвердив намір виконати в Гельсінкі12 травня2007 року пісню «Dancing Lasha Tumbai». З нею він посів друге місце в конкурсі.[51] Крім того, Вєрка Сердючка отримала почесний титул «Міс Євробачення-2007».[52]
Участь в «Євробаченні», за словами Данилка, стала для нього не тільки професійним та особистим викликом, але і глобальним моментом відліку, що відкрив новий етап в творчості артиста. В інтерв'ю він зізнався: «Євробачення» дало особисто мені дуже багато, в мене повністю змінилися пріоритети. Моє життя розділилося на «до» та «після» «Євробачення».[53]
У травні 2017 року Андрій Данилко заявив про те, що вирішив «поховати» сценічний образ Вєрки Сердючки.[66] Артист заявив, що більше не хоче виступати на великій сцені у такому амплуа. Всупереч цьому, Андрій продовжив активну концертну діяльність.[67]
28 червня 2017 року, в День Конституції України, дав великий сольний безкоштовний концерт у Києві, в рамках фестивалю «Atlas weekend».[68]
Подія зібрала рекордну кількість глядачів — понад 100 тисяч людей прийшли на площу перед сценою.[69]
У травні 2019 року як Вєрка Сердючка взяв участь в фіналі «Євробачення-2019» запрошеною зіркою, де виконав пісню минулорічної переможниці конкурсу Нетта Барзілай — «Toy».[70][71]
4 вересня 2020 року, вперше за 12 років, випустив міні-альбом «Sexy». Авторами і продюсерами альбому стали шведські продюсери Andreas Öhrn, Cris Wahle і Peter Boström (Bassflow).[72][73][74]
В 2021 році став одним із зіркових детективів української адаптації міжнародного формату «Masked Singer» на каналі «Україна» — шоу «Маска».[75][76]
Також в 2021 році в образі Вєрки Сердючки став ведучим одного з випусків ювілейного сезону тревел-шоу «Орел і решка» разом з Вірою Брежнєвою.[77][78]
8 липня 2021 виступив з сольним концертом на музичному фестивалі «Atlas weekend».[79]
24 серпня 2021 взяв участь в урочистому концерті з нагоди 30-річчя Незалежності України, на якому в образі Вєрки Сердючки виконав пісню «Dancing Lasha Tumbai».[80] Святкова подія відбулась у НСК «Олімпійський»[81] та об'єднала в програмі як молодих артистів, так і легенд української музичної сцени.[82]
В вересні 2021 року, після довгих вагань, підтвердив свою участь зірковим детективом нового сезону шоу «Маска» на телеканалі «Україна».[83]
10 червня 2022 року дав концерт в київському метро для українських військових.[84]
21 червня 2022 року в образі Вєрки Сердючки виступив на міжнародному благодійному телемарафоні на підтримку України — Embrace Ukraine — #StrivingTogether, за участі переможців «Євробачення». Захід відбувся на Музейній Площі в Амстердамі, з метою збору коштів на закупку медичного обладнання для закладів охорони здоров'я, що надають допомогу пораненим та постраждалим під час війни в Україні.[85][86]
Восени 2022 року, провів благодійний тур країнами Європи з метою збору коштів на потреби постраждалих від війни в Україні. Під час концертів артист вперше вийшов на сцену без легендарного сценічного образу Вєрки Сердючки.[87][88]
13 травня 2023 року, на запрошення організаторів конкурсу, виступив у образі Вєрки Сердючки у фіналі Євробачення з піснею «Dancing Lasha Tumbai».[91]
Критика
Виступ на Євробаченні та сама постать Вєрки Сердючки залишається суперечливою. Радіо Європа FM розпочало акцію протесту проти участі Данилка в Євробаченні. Організатори наголошували на тому, що поява Данилка в образі «трансвестита» на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців».[92]
Конгрес українських націоналістів заявив, що персонаж є втіленням малоросійщини та ганьбить Україну[93]. Якщо пуристично настроєні українці розглядають творчість Данилка як пародію на українську національну культуру, то російський загал, на їхню думку, сприймає її як втілення російських стереотипів про українців[94].
Неоднозначно також трактують суржик, яким спілкується артист. Данилко підтвердив, що своєю рідною мовою вважає суржик[95]. Навіть псевдонім гумориста є відверто «суржиковим» (у нормативній українській мало бути «Вірка»), а прізвище скидається на простомовне жіноче прізвисько — від прізвища Сердюк[94].
Використання артистом ненормативної, зросійщеної української мови зробило Сердючку своєрідним символом «суржикомовця», а сам суржик нерідко звуть «мовою Вєрки Сердючки». Посібник Юрія Гнаткевича «Уникаймо русизмів в українській мові!» (перше видання вийшло у 2000 році) має підзаголовок «Короткий словник-антисуржик для депутатів Верховної Ради та всіх, хто хоче, щоб його українська мова не була схожою на мову Вєрки Сердючки»[96], а практична вправа у його кінці пропонує виправити прегрубі мовні помилки у тексті виступу «народного депутата Вероніки Сердюк»[97].
Існує думка, що своєю популярністю персонаж Вєрки Сердючки має зобов'язувати почасти відвертому пародіюванню низів суспільства і примітивної культури, індикатором яких вважається суржик. Проте, згідно зі зауваженням американської дослідниці Лади Біланюк, причина феномена полягає ще в тому, що мова Сердючки пропонує легке, розслаблене ставлення до мовної політики держави в країні, де змішування чи ситуативне використання української та російської мов давно є звичайним і усталеним явищем[94].
Цікаві факти
Має дворянське коріння по материнській лінії, займається складанням сімейного родоводу.[98]
Великий прихильник творчості Фредді Мерк'юрі. В 2013 році придбав на аукціоні в Бірмінгемі (Велика Британія) раритетний Rolls-Royce 1974 року випуску, що належав легендарному солісту групи Queen.[99]
Виступ Вєрки Сердючки з піснею «Dancing Lasha Tumbai» входить до 8-ми найяскравіших номерів за всю історію «Євробачення».[100][101]
2004 — на концерті в рамках саміту в Форосі (АРК), познайомився з тодішніми президентами України і Росії (Кучмою і Путіним).[102][103]
В 2016 році костюм Сердючки з виступу на «Євробаченні-2007» потрапив до музичного музею ABBA The Museum (Стокгольм), де на честь 60-річчя конкурсу пройшла інтерактивна виставка «Good evening Europe!».[104][105]
В 2019 році в Тель-Авіві (Ізраїль), напередодні фіналу «Євробачення-2019» здав генетичний тест ДНК, що виявив в Данилка 54,9 % балтійських, 41,2 % балканських і 3,9 % східноєвропейських коренів.[106][107][108]
В 2020 році пісня «Dancing Lasha Tumbai» прозвучала в британському серіалі «Вбиваючи Єву» («Killing Eve»). В пятій серії четвертого сезону головна героїня серіалу Вілланель танцює під неї на щорічному фестивалі врожаю.[109]
В 2021 році британський співак та композитор Гаррі Стайлс (Harry Styles) кілька разів був помічений у вбраннях, дуже схожих на ранні сценічні образи Вєрки Сердючки, що викликало чималий публічний резонанс.[110][111][112]
Орден «За заслуги» III ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.[115]
Назва
Рік
Лауреат гумористичної премії «Курська аномалія»
1993
Лауреат конкурсу «Всесміх-93», Київ
Гран-прі фестивалю «Харківська гуморина»
1994
Гран-прі фестивалю «Море сміху»
1995
Лауреат Національної премії «Чорна перлина» в номінації «Краща телевізійна реклама»
2000
Кубок імені Аркадія Райкіна на фестивалі «Кубок Гумору»
Приз за кращу жіночу роль — «Золотий стілець» (фестиваль «Гуморина», Одеса)
(Примітка: закреслено лише ті роки, коли Україна не брала участь у конкурсі; грубим шрифтом виділено перемоги, сірим кольором — неможливість проведення конкурсу)
(Примітка: закреслено лише ті роки, коли Україна не брала участь у конкурсі; грубим шрифтом виділено перемоги, сірим кольором — неможливість проведення конкурсу)