PROFILPELAJAR.COM

Давид Данюшевський
Давид Данюшевський
Оригінал імені	пол. Dawid Daniuszewski
	Давид Данюшевський
Країна	Польща
Народження	1885; Лодзь
Смерть	1944; Лодзинське гетто

Давид Данюшевський (1885 — 1944) — польський шахіст, провідний гравець Лодзя від перших до кінця 20-х років ХХ століття.

Життєпис

Першого успіху досягнув 1906 року, посівши 2-ге місце (позаду Акіби Рубінштейна, попереду Хенріка Сальве) на чемпіонаті Лодзького товариства любителів шахової гри^[pl]. Цей успіх повторив наступного року. Крім того, взяв участь у 5-му Всеросійському шаховому турнірі^[ru] (проходив також у Лодзі), у якому посів 10-те місце. 1909 року виступив у Санкт-Петербурзі, де поділив 4-6-те місце (на турнірі переміг Олександр Алехін). Після закінчення Першої світової війни був учасником (1920 року) першого чемпіонату РРФСР у Москві, в підсумку поділивши 9-10-те місця. У 1922 році посів 2-ге місце в Лодзі, a у 1924 році там само поділив 1-2-ге місця. Також 1924 року грав за збірну Польщі на неофіційній шаховій олімпіаді в Парижі, показавши найкращий індивідуальний результат серед товаришів по збірній. 1927 року взяв участь у 2-му чемпіонаті Польщі, який відбувся в Лодзі, посівши 10-те місце.

Був автором Księgi Jubileuszowej Łódzkiego Towarzystwa Zwolenników Gry Szachowej, яка вийшла друком 1938 року з нагоди тридцятип'ятиліття того клубу. Перед тим 1922 року написав (російською мовою) монографію присвячену російському шахістові Михайлові Чигоріну, єдину копію якої 1947 року передано радянським гросмейстерам, що гостювали в Лодзі^[1]. Цю працю, в якій розглянуто 800 партій Чигоріна, ніде не видано. Написав також ескіз праці присвяченої Давидові Яновському, яку так і не завершив.

Під час німецької окупації перебував у лодзинському гетто. Збереглися записи партій, зроблених його власною рукою^[2]. Датування останньої партії, яку зіграв 9 лютого 1944 року з доктором Саломоном Шапіро, здається свідчить, що Давид Данюшевський перебував у гетто аж до часу його ліквідації. Обставини смерті шахіста невідомі.

Давидові Данюшевському присвятили свою монографію Томаш Ліссовський і Віктор Чарушин Данюшевський. Невідомий суперник Алехіна, яка вийшла друком 1999 року.

Примітки

↑ Inż. Stanisław Wojnarowicz, Migawki z objazdu arcyмайстрів радянських, "Szachy" 1947, z. 5-6.
↑ Kopia oryginalnej zapiski става umieszczona na s. 86 w pracy: T. Lissowski, W. Czaruszyn, Daniuszewski - nieznany rywal Alechina, Варшава 1999 (transkrypcja zapiski na s. 84-85, 87-88. Zapiska oryginalna става przekazana T. Lissowskiemu przez Zygmunta Łokuciewskiego z Łodzi.

Література

Andrzej Bogusz, Dawna Łódź sportowa 1824-1944, Łódź 2007: Muzeum Historii Miasta Łodzi, ISBN 978-83-87434-91-5, s. 48, 392, 413, 441.
Владислав Літманович, Jerzy Giżycki, "Szachy od A do Z", Варшава 1986, str. 189-190.
Tomasz Lissowski, Wiktor Czaruszyn, Daniuszewski - nieznany rywal Alechina, Варшава 1999: Wydawnictwo Szachowe "Penelopa", ISBN 83-86047-35-02, 106 str. (3 fot.).
Tadeusz Wolsza, Kronikarz Łódzkiego Towarzystwa Zwolenników Gry Szachowej Давид Данюшевський (1885?-1944), [w:] Tenże, Arcymistrzowie, mistrzowie, amatorzy... Słownik biograficzny шахістів польських, t. 4, Варшава 2003: Wydawnictw DiG, s. 19-28.