У травні 1919 року частини Гірської бригади УГА чисельністю 4000 стрільців, що була відрізана від решти УГА синхронними ударами сил польської армії генерала Галлера і румунської армії, вимушені були перейти через Карпати на територію Закарпаття, де їх було роззброєно й інтерновано чехословацькою армією в таборі біля містечка Німецьке Яблонне. З часом до неї приєдналися й інші групи старшин і стрільців УГА. Бригада залишила там свою штаб-квартиру і персонал, щоб бути готовими до бойових дій. Налічувала близько 5000 солдатів і офіцерів.
У червні-липні 1919 бригада брала участь у ліквідації Словацької Радянської Республіки. Влітку 1920 року до Чехословаччини пробилася ще частина УГА, а саме група генерала Кравса, яку було інтерновано в таборі в Ліберці. У квітні 1921 року інтерновані українці з обох таборів були переведені до табору в Йозефові.
Горбач О. Українсько-польська війна в Галичині // Енциклопедія українознавства. Загальна частина. — Репр. вид. 1949 р. — К., 1995. — Т. 2. — С. 537—540.