Народився 27 жовтня1952 року в Москві. Його батько Євген Гусєв народився в Чернігівській області України; його мати Розалінда Мальцева народилася в Москві[1].
Андрій Гусєв — випускник Московського інженерно-фізичного інституту (МІФІ), за фахом інженер-фізик. Згодом здобув медичну освіту. З 1975 по 1990 рік працював інженером, старшим інженером, науковим співробітником у московських НДІ — СНДІП, Московському НДІ рентгенорадіології, Всесоюзному НДІ комп'ютерної томографії. Має 10 авторських свідоцтв на винаходи, 23 опубліковані наукові роботи.[2]
У період роботи в газеті «Ступені» він видає свої перші публікації — оповідання «Квиток до Америки» (1992) і першу книгу «Презентація» (1993). Потім видаються «Пан письменник» (1994), «З мандатом Хроноса» (1995), «Російська історія» (1996), збірка — «На краю Магелланових хмар» (1998). Романи «Художник та Ерос у форматі супер», «Role plays в зрілому віці» були опубліковані в 2003 році і «Світ за Новіковим» — у 2006 році.[5]
Андрій Гусєв живе у Москві. Був двічі одружений і двічі розлучився; має двох дочок. Його хобі — бджільництво.
Бібліографія
Серед написаного:
«Презентация» (англ.“Presentation”). Сборник рассказов/ М., 1993
«Господин сочинитель» (англ.“Mister Novelist”). Повести и рассказы/ М., 1994
А також у збірках оповідання та короткі повісті: «Билет в Америку» Липецк, 1992; «Убийственное время» М., 1998, ISBN 5-8444-0995-7; «На краю Магеллановых облаков» (англ.“On the Edge of Magellanic Clouds”) М., 1998, ISBN 5-89346-012-X; «Время прозы» Рязань, 2005.
Політичні погляди
Має критичні погляди на політичний та економічний курс російської влади в нульові та десяті роки[6].
Образ в художній літературі
Послужив прототипом одного з головних персонажів — Андрія Лебедева, журналіста газети «Московський богомолець» — в романі «Журналюги» письменника Сергія Амана[7]. У романі того ж автора «Все буде добре — ми всі помремо»[8] зображений під власним ім'ям, як журналіст Андрій Гусєв[9][10].
