| Гуго Шухардт |
|---|
нім. Hugo Ernst Mario Schuchardt  |
|---|
| Народився | 4 лютого 1842(1842-02-04)[1][2][…]
Гота, Німецький союз, Німеччина[4] |
|---|
| Помер | 21 квітня 1927(1927-04-21)[1][2][…] (85 років)
Грац, Штирія[4] |
|---|
| Країна | ![]() Саксен-Кобург-Готське герцогство |
|---|
| Діяльність | мовознавець, викладач університету, creolist, романіст, kartvelologist |
|---|
| Галузь | мовознавство[5], баскська мова, креольська мова, романські мови і романістика[5] |
|---|
| Alma mater | Єнський університет і Боннський університет |
|---|
| Знання мов | німецька[6][5][7] |
|---|
| Заклад | Ґрацький університет і Університет Мартіна Лютера |
|---|
| Членство | Прусська академія наук, Австрійська академія наук, Баварська академія наук, Академія надписів та красного письменства, Угорська академія наук, Національна академія дей-Лінчей, Данська королівська академія наук, Румунська академія, Corps Hansea Bonnd, Euskaltzaindiad, Нідерландська королівська академія наук і Corps Thuringia Jenad |
|---|
| Нагороди | |
|---|
|
Гуго Ернст Маріо Шухардт (Hugo Ernst Mario Schuchardt; 4 лютого 1842, Гота — 21 квітня 1927, Грац) — німецький лінгвіст, фахівець з лінгвістичної компаративістики, креольських, романських і баскської мов. Засновник і головний представник «Школи слів і речей».
Вивчав класичну і романську філологію в Єні у А. Шлейхера, потім з 1861 р в Бонні у Ф. Діца. Захистив в 1864 докторську дисертацію на латині «Про вокалізми вульгарної латини», яку в переробленому вигляді опублікував в 1866 році. У цій роботі Шухардт заклав основи дослідження протороманськіих мов за допомогою методики лінгвістичної генеалогії, розробленої Шлейхером.
Шухардт досліджував не тільки романські, а й інші мови, особливо баскську та креольські мови (в тому числі такі жаргони Європи XIX століття, як «слов'яно-німецький», «слов'яно-італійський», вплив румунської мови на албанську і романських - на кельтські). Його дослідження на ці теми зберігаються в бібліотеці Грацького університету.
Примітки
Посилання
.svg){kind=small}
