Готтардський автомобільний тунель

Готтардський автомобільний тунель
Дата створення / заснування 1980
Зображення
Країна  Швейцарія
Адміністративна одиниця Урі
Тічино
Місце розташування Швейцарія
Власник Швейцарія
Оператор Урі
Дата офіційного відкриття 1980
Проходить над/під Готтард
Несе на собі Автобан A2 (Швейцарія)
Початкова чи кінцева точка Гошенен
Розташування кінцевого пункту Гошенен і Айроло
Довжина або відстань 16 900 м
Мапа
Офіційний сайт(нім.)(італ.)(фр.)
CMNS: Готтардський автомобільний тунель у Вікісховищі

46°40′18″ пн. ш. 8°35′33″ сх. д. / 46.671666666667° пн. ш. 8.5925° сх. д. / 46.671666666667; 8.5925

Південний портал

Готта́рдський автомобільний тунель (нім. Gotthard-Strassentunnel, італ. Galleria stradale del San Gottardo) — тунель у Лепонтинських Альпах, Швейцарія, завдовжки приблизно 16,9 км. Був відкритий 5 вересня 1980 р.[1] Є третім з автомобільних тунелів за протяжністю у світі — після норвезького Лердаль (24,5 км) і китайського Чжуннаньшань (18 км). Сполучає два швейцарські кантони: Урі на півночі та Тічино на півдні. Висота північного порталу 1080 м, південного — 1146 м над рівнем моря.

Обмеження швидкості руху тунелем становить 80 км/год, проїзд безкоштовний.

Історія

Швейцарський уряд схвалив будівництво тунелю в липні 1969 року. Тунель мав стати найдовшим у світі на той момент, сильно скорочував шлях через перевал Готтард.

Тунель Готтард є складовою частиною автостради A2 у Швейцарії, від Базелю до К'яссо на кордоні з Італією. Зараз відкритий тільки один тунель, через який здійснюється рух в обох напрямках, для кожного напрямку виділено по одній смузі. У тунелі рекомендується дотримуватися відстані між транспортними засобами не менш як 150 м.

На референдумі 28 лютого 2016 року було ухвалено рішення збудувати другий тунель. Введення його в експлуатацію заплановано приблизно на 2030 рік, після чого перший тунель має бути закрито на ремонт на три роки. Очікується, що 2033 року запустять обидва тунелі — по одній смузі руху в кожному напрямку. При цьому повідомляється, що реальна пропускна здатність буде значно підвищена завдяки відсутності потреби в перекритті руху, зокрема для зміни напрямку руху, після аварій і поломок, а також для технічного обслуговування.[2][3]

Примітки

  1. 5 вересня 1980. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2015.
  2. Startseite. A2 Zweite Röhre Gotthard (de-CH) . Архів оригіналу за 20 вересня 2023. Процитовано 1 вересня 2023.
  3. Karoline Thürkauf (9 березня 2024). Transitverkehr durch die Alpen - Es geht vorwärts mit dem Bau der zweiten Gotthardröhre. srf.ch (нім.). Процитовано 9 березня 2024.

Ресурси Інтернету