Олег Володимирович Гладковський (до 2014 мав прізвище Свинарчук[1]; нар.5 лютого1970(19700205), Чуднів, Житомирська область, УРСР) — український підприємець, політик, голова Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю, Перший заступник Секретаря РНБО (до 4 березня 2019 року). Державний службовець 3-го рангу (2015). Багаторічний близький соратник і бізнес-партнер п'ятого Президента України Петра Порошенка[2].
Життєпис
Освіта
В 1993 році закінчив Київський автодорожній інститут за спеціальністю «інженер з організації перевезень і управління на автомобільному транспорті»[3].
Протягом певного часу був почесним консулом Сейшельських островів в Україні. Станом на 2018 та 2019 роки, почесним консулом був його син Ігор Гладковський[6][7].
Діяльність в РНБО України
До 1 березня 2018 року Гладковський очолював Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу України при РНБО[8]. За час його роботи у Комісії ОПК в оборонній індустрії було проведено повний ремонт озброєння та військової техніки. Україна почала розробляти і новітні зразки озброєння та техніки, які пройшли випробування та почали використовуватися в ЗСУ та інших силових відомствах країни.
Комісія опікувалася стратегічними напрямками розвитку та реформою ОПК України в цілому. Були затверджені Державна цільова оборонна програма розвитку ОВТ на період до 2020 року, Державна цільова програма реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2021 року, Державна цільова програма створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії на період до 2021 року[9] тощо.
Як Перший заступник Секретаря РНБО Гладковський розвивав Програму ракетного щита України. Це комплекс відновлювальних дій щодо ракетного потенціалу України, впроваджений від початку російської агресії[10].
Олег Гладковський, як представник РНБО працював над розширенням військово-технічного співробітництва України з НАТО та процесом інтеграції країни у північноатлантичний альянс. У 2015 році Україна і НАТО підписали «дорожню карту» оборонно-технічного співробітництва[11].
На чолі Комісії з військово-технічного співробітництва Гладковський ініціював лібералізацію ринку зброї, а саме: надання можливості виробникам зброї або техніки подвійного призначення імпортувати комплектуючі для виробництва та експортувати власну продукцію без допомоги спецекспортерів[12].
26 лютого 2019 року, ПрезидентПорошенко призупинив повноваження Гладковського[13], а 4 березня 2019 року звільнив його з посади першого заступника секретаря РНБО[14].
Кримінальні провадження
Закупівлі для оборонної сфери
17 жовтня 2019 року на летовищі Жуляни Гладковському було заборонено покидати Україну, коли він намагався вилетіти до Брюсселя. Після виїзду з аеропорту, Гладковського було затримано на Бориспільській трасі співробітниками НАБУ[15]. Його було заарештовано терміном на два місяці за підозрою в зловживанні службовим становищем, також Гладковського відкрито справу за підозрою в ухилянні від сплати податків розміром 4,5 млн грн[16].
Гладковському інкримінували зловживання службовим становищем. За даними Сергія Лещенка, Гладковського було затримано у рамках розслідування щодо закупівлі для оборонної сфери автомобілів МАЗ. Ці автомобілі було перебрендовано, після чого вони проходили «викруткову збірку» в автомобілі Богдан. Ці дії проводились на підприємствах, пов'язаних з Гладковським, техніка закуповувалась без тендерів[17].
19 жовтня 2019 року ВАКС почав розгляд можливості внесення застави Гладковським. Прокурор пропонував суму в 100 млн грн[18]. Того ж дня, ВАКС заарештував Гладковського з альтернативою внесення 10,6 млн грн застави. 21 жовтня 2019 року за нього було внесено заставу.
20 грудня 2019 року ВАКС дозволив зняти з Гладковського електронний браслет без повернення паспорту. Терміни досудового розслідування було продовжено до травня 2020 року[19].
14 травня 2020 року Гладковському було збільшено суму можливих завданих ним збитків майже на 7 млн до 17,44 млн грн[20]. 20 травня 2020 року Колегія суддів ВАКС відмовила у задоволенні апеляції[21]. 3 червня щодо Гладковського було завершено слідство про можливі зловживання при закупівлі військових вантажівок[22]. У липні 2021 року справу передали до суду[23].
У березні 2022 року суд звернув заставу, яка була внесена за Гладковського, на користь ЗСУ, і змінив запобіжний захід на особисте зобов'язання. Після цього, обвинувачений перестав з'являтись на судових засіданнях, а за інформацією НАБУ і САП, взагалі виїхав за кордон[24].
16 квітня 2024 року Колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП і НАБУ щодо оголошення Гладковського у розшук у справі про автівки для армії[25][26][27].
13 травня 2024 року ВАКС заочно заарештував Гладковського[28][29]. 30 травня 2024 року, згідно повідомлення пресслужби САП, колегія суддів Апеляційної палати ВАКС підтримала позицію прокурора САП та відмовила у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту на рішення слідчого судді ВАКС від 13 травня, яким Гладковському обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою[30].
Друга справа проти Гладковського — несплата податків при розмитненні картини. Син Гладковського пояснив, що мова йде про портрет Путіна, виконаний з гільз, даний витвір не було внесено до декларації бізнесмена[2].
18 жовтня 2019 року Гладковському було вручено підозру у зловживанні службовим становищем та недекларуванні статків (ч.2 ст. 364 та ст.366-1 ККУ). НАБУ встановило, що Олег Гладковський також не задекларував доходи дружини від здачі в оренду елітної нерухомості в центрі м. Києва ($54 тис 2016 року, $63 тис 2017 року та $47,5 тис 2018 року)[31].
За матеріалами розслідування Bihus.info про розкрадання в оборонній сфері, Гладковський і його 22-річний син Ігор причетні до «багаторічної схеми вимивання сотень мільйонів гривень» із українського оборонного комплексу[33] На думку його сина Ігоря, розслідування Bihus.Info має політичний характер і у ньому зацікавлені низка олігархів, зокрема Ігор Коломойський[34].
В березні 2019 року дане журналістське розслідування суттєво вплинуло на імідж тодішнього чинного Президента України та кандидата на наступний президентський термін Порошенка, що багато років тісно співпрацював з Гладковським. Ситуація активно висвітлювалась в ЗМІ[35][36][37], а представники Національного корпусу та Національних дружин переслідували Порошенка під час його подорожей країною з вимогами «посадити Свинарчуків за ґрати». Також цей кейс використовував в політичній агітації противник Порошенка Володимир Зеленський[2].
З липня 2019 року Гладковський повторно очолив корпорацію «Богдан». 19 липня того ж року він не з'явився за викликом на допит до НАБУ в справі щодо розтрати при закупівлях МАЗів.
.jpg)
