1997—2003 — працював на посадах від командира ракетно-артилерійської бойової частини малого протичовнового корабля «Луцьк» до командира середнього десантного корабля «Кіровоград» (з липня 2016 року — СДК «Юрій Олефіренко»).
З 2004 по 2013 рік проходив службу на посадах командира великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський», начальника штабу — першого заступника командира бригади, командира бригади надводних кораблів, начальника штабу — першого заступника центру морських операцій, начальника командного центру — заступника начальника штабу Командування ВМС ЗС України.
У 2011 році виконував обов'язки командира походу під час виконання великим десантним кораблем «Костянтин Ольшанський» гуманітарної місії з евакуації громадян України та інших країн з Лівії. Під його керівництвом на борт було прийнято та евакуйовано з території ведення бойових дій 85 громадян України і 108 громадян інших держав.
Після анексії Криму Росією він виїхав на материкову частину України, дружина і дитина — лишились[1].
У період 2015—2016 років очолював управління надводних та підводних сил Командування ВМС Збройних Сил України.
З липня 2016 року начальник штабу — перший заступник командувача ВМС Збройних Сил України[2].
2018 року звільнений з посади за неналежне виконання службових обов'язків[3][2][4].
У 2020−2023 роках обіймав посади заступника начальника Об'єднаного штабу Командування Об'єднаних сил та заступника командувача Об'єднаних сил Збройних Сил України[5].
У серпні 2024 року призначений начальником штабу Командування Сил безпілотних систем Збройних Сил України[6], що викликало критику від низки громадських, політичних і військових діячів[7][8], а також командувача Сил безпілотних систем Вадима Сухаревського[9]. Протягом 2014—2015 років 26 разів перетинав прикордонні пункти РФ[10]. Після оприлюднення цих фактів та даних, що СБУ не проводила перевірку Гладкого перед призначенням, головнокомандувач Сирський призначив додаткову перевірку, а самого Гладкого усунули від виконання обов'язків на час розслідування[11].
23 жовтня 2024 року Гладкого було звільнено з посади начальника штабу командування Сил безпілотних систем[12][13].
Особисте життя
Дружина — Олена Гладка (нар. 3.12.1977), громадянка Росії, яка після окупації Криму мешкала там[14]
Донька — Тетяна Гладка (нар. 9.09.2004), брала участь у спортивних змаганнях у Севастополі під прапором Росії за спортивний клуб ЦСКА[15]. Згодом стала виступати за Україну у СДЮСШОР «Динамо» в місті Одеса і «ЦСКА ЗСУ» в місті Київ. У 2018 році була включена до резерву Національної збірної України з плавання[16]. Призерка чемпіонатів України з плавання[17][18].
