Іон Теодосійович Георгі́це (рум. Ion Teodose Gheorghiţă ; псевдонім рум. IRadu Delamunte ; 2 квітня 1939 , Ларга — 28 листопада 1991 , Кишинів ) — молдавський радянський поет , прозаїк , драматург , есеїст .
Народився 2 квітня 1939 року в селі Ларзі (нині Бричанський район Молдови ). 1963 року закінчив Чернівецький університет . Відтоді працював у обласній газеті «Зориле Буковиней» . Член КПРС з 1968 року.
Помер у Кишиневі 28 листопада 1991 року.
Автор збірок:
«Мэрул дискордией»/«Яблуко розбрату» (Кишинів, 1969);
«Нелиништь матинале»/«Ранкові тривоги» (Ужгород, 1969);
«Піжмурки» (1971);
«Ла марӂиня кымпией»/«Край поля» (1972);
«Зелений шелест» (1974);
«Ынэлцимь константе»/«Постійні висоти» (1979);
«Симплу»/«Просто» (1981);
«Дин прагул касей»/«Від порогу рідної хати» (1986);
«Viaţa în continuare»/«Життя триває» (1991):
п'єса «Roua toamnei e fierbinte»/«Гаряча осіння роса»;фарс «Pecală şi Tîndale în satul cu oameni»/«Пекале і Тиндале у селі між людьми»;
драматична поема «Inorogul»/Одноріг" (видавалася у 1983 році під назвою «Зодия Инорогулуй»/«Зоря однорога»; головний герой Димитрій Кантемир ). Низка його віршів була надрукована у колективній збірці «Плаюл дойнелор»/«Пісенний край» (Ужгород, 1968).
Виступав у періодиці як публіцист, видав книгу цього жанру «Екоул де а доуа зи»/«Відлуння вчорашнього дня» (1983). Уклав антології:
дитячого фольклору «Песте дял, песте вылча»/«По горах, по долах» (1978, співавтор Аурел Чокану );
молдавської поезії «Песте лягэн»/«Біля колиски» (1980; 1988). Автор багатьох книжок для дітей :
«Брад де мунте»/«Гірська ялина» (1970);
«Сэ везь ши сэ крезь»/«Дивись і вір» (1973)
«Окь де стя»/«Очі зірки» (1979);
«Ворбе нэздрэване»/«Чарівні розмови» (1982);
«Муре дин пэдуре»/«Лісові ягідки» (1985);
«Оаспэць проаспэць»/«Неочікувані гості» (1989). Знався на українській літературі , підтримував стосунки з українськими письменниками. Один з упорядників і перекладачів, автор передмов:
до антології «Поець украинень»/«Українські поети» (1972);
українського видання антології молдавської літератури і фольклору «Дойна» (Київ, 1985). Укладач книг:
«Повешть популаре украинешть»/«Українські народні казки» (1985);
«Дин лирика украиняні»/«З української лірики» (1986). Переклав багато творів українських класиків і сучасних письменників — Лесі Українки , Михайла Коцюбинського , Василя Стефаника , Івана Франка , Дмитра Павличка , Ліни Костенко , Василя Симоненка , Бориса Олійника , Миколи Вінграновського , Андрія М'ястківського . Понад десять років працював над перекладами творів Тараса Шевченка . У 1989 році опублікував «Кобзар» Тараса Шевченка у власному перекладі і з передмовою Олеся Гончара . Його переклади надруковано у збірках:
«Світло серця. Українські поети» (1979);
«Збратані ліри» (1979);
«Вінок сонця» (1979);
«Дерево дружби» (1984). Твори письменника перекладено болгарською , естонською , російською та українською мовами .
