PROFILPELAJAR.COM

Віто Николич
Віто Николич
multiple Витомир Николић
	; поштова марка Pošta Crne Gore 2009
Народився	27 квітня 1934; Мостар, Герцеговинсько-Неретванський кантон
Помер	10 вересня 1994 (60 років); Подгориця, Чорногорія
Поховання	Никшич
Національність	чорногорець
Діяльність	журналіст, поет
Сфера роботи	поезія і журналістика
Заклад	Pobjeda[d]
Автограф
	Віто Николич у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Николич.

Вітомир "Віто" Николич (чорн. Витомир "Вито" Николић; 27 січня 1934, Мостар, Королівство Югославія — 10 вересня 1994, Подгориця) — чорногорський поет та журналіст.

Родом з Нікшича, проте народився в Мостарі (тепер Боснія і Герцеговина), де його батько служив в армії. У 1941 році вся сім'я повернулась до Нікшича. Після того як батько та брат загинули в Другій світовій війні, він жив у дитячому будинку, поки йому не виповнилось 18 років. Більшість свого життя прожив у Нікшичі, живучи в бідності.

Праці

Віто опублікував перші дві книжки поезії «Drumovanja» («Подорожі») та «Sunce, hladno mi je» («Сонце, мені холодно») без видавця, щоб не оплачувати витрати на їх виробництво. Хоча він і мав деякі конфлікти із соціалістичним урядом Югославії, проте уряд надав йому квартиру в Нікшичі. Після цього він переїхав з Нікшича до Титограду, де працював журналістом у газеті «Pobjeda», пишучи розповіді під назвою «Crnom Gorom, putem i bespućem».

У 2002 році дещо з прози Николича було зібрано та опубліковано в збірці «Dobri duh Nikšića» («Добрий дух Нікшича»).

Спадщина

Після смерті поета в Чорногорії засновано літературну премію імені Віто Николича. Церемонія нагородження відбувається щорічно протягом «вересневих днів», коли проходить культурний захід у Нікшичі.

У 2002 році чорногорський письменник та журналіст Джордже Пусо Матович, з яким Віто Ніколіч разом працював у газеті «Pobjeda», опублікував збірку з анекдотичними історіями про життя поетів під назвою «S Vitom na još po jednu» («Ще по одній (чарці) з Вітом»).^[2]

Опубліковані праці

«Drumovanja» («Подорожі», 1962)
«Sunce, hladno mi je» («Сонце, мені холодно», 1968)
«Stihovi» («Вірші», 1981)
«Stare i nove pjesme» («Старі та нові пісні», 1991)
«Posljednja pjesma» («Остання пісня», 1994)
«Nedjelja u gradu N» («Тиждень у місті N», 1997, опубліковано після смерті)
«Dobri duh Nikšića» («Добрий дух Нікшича», 2002, опубліковано після смерті)
«Rekvijum za skitača» («Реквієм за перехожим», 2009, опубліковано після смерті)

Джерела

RIZNICA SRPSKA [Архівовано 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

↑ ^а ^б Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ CRNOGORSKI ANEGDOTSKI HUMOR. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 17 травня 2015.