Вільям С. Барроуз народився в багатій родині, закінчив престижний Гарвардський університет, продовжив навчання в Європі, багато подорожував. У 1940-х роках познайомився з майбутніми членами «внутрішнього кола» бітників; до того ж часу належать його перші літературні починання. Дебютну книгу Барроуз опублікував у досить зрілому віці — в тридцять дев'ять років. Початок літературній славі Барроуза поклав експериментальний роман «Голий ланч», що вийшов друком 1959 року. Авторству письменника належать понад два десятки романів і понад десять збірників малої прози. Його творчість справила значний вплив на сучасну масову культуру, а особливо на літературу та музику.
Після смерті Барроуза 1997 року інтерес до його літературної спадщини не слабшає. Книги Барроуза продовжують перевидаватись, зокрема побачили світ ювілейні видання романів, приурочені датам їх першої публікації; також були надруковані записи із письменникового щоденника, його обсяжне листування з друзями, збірники інтерв'ю. Вийшла значна кількість літературознавчих праць, присвячених дослідженню як його творів, так і творчості загалом. Твори письменника багаторазово екранізувались — найбільшої популярності здобув фільм «Голий ланч» (1991), знятий Девідом Кроненбергом за однойменним романом.
В Україні переклади книг Барроуза почали з'являтись з 2016 року, і наразі українські переклади наявні для романів «Наркота» та «Голий ланч», які видала платформа Komubook.
Ранні роки і юність
Вільям Сьюард Барроуз народився 5 лютого 1914 року в місті Сент-Луїсі (штат Міссурі) в родині відомих промисловців. Його дід був засновник компанії Burroughs Corporation і винахідник лічильної машини, однак жодних великих грошей заробити не зміг. Помер у сорок один рік; він не був власником значної частки в організованій фірмі — тож небагато з того, чим він володів, довелося продати; виконавець заповіту порахував, що лічильна машина була вкрай непрактичною і не могла принести прибутку. У спадщину винахідник практично нічого не залишив своїй родині. Батько майбутнього письменника, Мортімер Перрі Барроуз (англ.Mortimer Perry Burroughs), був власником фабрики з виготовлення скла[11].
Сім'я жила в повному достатку. <...> Прямо перед будинком — галявина, на задньому дворі — сад, садок для риб і навколишнє господарство, високий дерев'яний паркан. <...> Я відвідував початкову школу з майбутніми зразковими громадянами — адвокатами, докторами, бізнесменами цієї великої глушини на Середньому Заході. <...> У середній школі я нічим особливо не виділявся ні в спорті, ні в навчанні, й був типовим середнячком. Математика, як і інші точні науки, була для мене темним лісом. Ніколи не любив спортивних командних змагань <...> коротко кажучи, мав славу хронічного симулянта.
Барроуз виріс в елітному районі Сент-Луїса, навчався в приватних середньоосвітніх школах у Міссурі і Нью-Мексико[13]. З 1920 по 1929 роки змінив чотири школи, випустився, закінчивши «The Taylor School»[14]. Уже в ранньому дитинстві у Вільяма спостерігався інтерес до письменництва: «Я хотів бути письменником, бо письменники багаті і знамениті». Перший літературний опус початківець письменник створив у шкільному віці, який звався «Вовча автобіографія», він написав її, прочитавши «Біографію грізлі» (1900, автор Ернест Сетон-Томпсон). Там у кінці покинутий від самиці старий і хворий ведмідь вирушає в долину, де, як він знає, накопичуються отруйні випари"[15]. З 1932 до 1936 року Барроуз навчався в Гарвардськім університеті на факультеті англійської літератури, де отримав ступінь бакалавра. Написав кілька праць з етнології та археології[13]. Закінчивши університет, майбутній письменник поїхав подорожувати Європою. З 1936 по 1937 роки Барроуз відвідував медичну школу при Віденському університеті[14]. Саме тоді він познайомився й незабаром одружився з єврейкою Ільзе Клаппер (англ.Ilse Klapper), щоб допомогти їй перебратися до США, рятуючись від переслідування з боку нацистської Німеччини[16].
Творчість
Відомий своїми працями з експериментальних методів, «чорним» гумором, параноїдальним та апокаліптичним баченням дійсності. Перший роман «Наркота» (Junkie, 1953) розповідає про його пристрасть до героїну й переїзд до Мексики, де 1951 року він ненароком убив свою дружину. Згодом 1954 року оселився в Танжері й написав свого відомого романа «Голий Ланч» (Naked Lunch, 1959), який визнається одним з перших творів постмодерністської літератури. У Парижі друг і художник Брайан Ґайсін розповів Берроузу про так званий метод нарізок, який Берроуз взяв на озброєння і зробив окремим новим літературно-технічним засобом, результатом чого стали науково-фантастична трилогія «М'яка машина» (The Soft Machine, 1961), «Квиток, що вибухнув» (The Ticket That Exploded, 1962), «Нова експрес» (Nova Express, 1964).
↑Чандарлапати, Р., «Woodard and Renewed Intellectual Possibilities», в Seeing the Beat Generation (Джефферсон, ПК, США: Макфарланд та Компанія, 2019), c. 98–101 [Архівовано 31 грудня 2020 у Wayback Machine.].
Thomas Wason (15 лютого 1951). William Burroughs(PDF). Mexico City Collegian. с. 6. Архів оригіналу(PDF) за 4 вересня 2015. Процитовано 28 листопада 2014. (англ.)
William S. Burroughs Collection, MS 63 (ca. 1954—1966, 2 boxes), and William S. Burroughs Last Words Collection, in processing (10 bound volumes and 2 boxes), are held at the Kenneth Spencer Research Library [Архівовано 26 березня 2021 у Wayback Machine.], University of Kansas (англ.)
Посилання
Берроуз Вільям Сьюард // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 135. — ISBN 966-692-578-8.
