Віллем де Кунінг

Віллем де Кунінг
нід. Willem de Kooning Редагувати інформацію у Вікіданих
При народженнінід. Willem de Kooning Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження24 квітня 1904(1904-04-24)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди[4][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть19 березня 1997(1997-03-19)[1][3][…] (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Іст-Гамптон, Саффолк, Нью-Йорк, США[7][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
(хвороба Альцгеймера Редагувати інформацію у Вікіданих)
Країна США[9]
 Нідерланди Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпейзаж
НавчанняWillem de Kooning Academyd (1922)[10] і Grand Central School of Artd Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, скульптор, викладач університету, дизайнер, рисувальник, художник-гравер Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокабстрактний експресіонізм[11][8] і action paintingd[12][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки творчості1916[13] — 1997[13]
Відомі учніРоберт Раушенберг і Tom Wesselmannd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникBlack Mountain Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленКоролівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, American Abstract Artistsd[14] і Американська академія мистецтв та літератури Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориЖінка III, Woman Id і Seated Woman on a Benchd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зElaine de Kooningd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїМузей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[15], Музей мистецтва Метрополітен, Музей Бойманса - ван Бенінгена, Міський музей (Амстердам)[16][17][…], De Pontd, Музей сучасного мистецтва, Музей Ізраїлю, Музей Соломона Гуггенгайма, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Художній інститут Чикаго, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Міннеаполіський інститут мистецтва, Phillips Collectiond, Музей мистецтв Карнегіd, Національна галерея Австралії, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Фенікса, Баварські державні колекції картин, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Національний музей сучасного мистецтва, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Сієтла, Музей мистецтв Толедо, Художній музей Сент-Луїса, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Picker Art Galleryd і Print Collectiond[19] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф
CMNS: Віллем де Кунінг у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Віллем де Кунінг (нід. Willem de Kooning; нідерландська вимова де Конінг, 24 квітня 1904, Роттердам — 19 березня 1997, Лонг-Айленд) — провідний художник і скульптор другої половини XX століття, один з лідерів абстрактного експресіонізму.

Біографія

Уродженець Роттердаму, в 1926 нелегально виїхав до США, протягом наступних 70 років жив і працював у Нью-Йорку. Товаришував з Аршилем Горкі, який суттєво вплинув на його творчість.

Індивідуальна манера де Кунінга склалася на рубежі 1930-х і 1940-х рр. під впливом Пікассо і Міро. У 1943 р. він одружився з відомою художницею Елен Фрід. У 1950-ті рр. де Кунінг йде шляхом спрощення, розробляє так звані «фігуративні абстракції». Самотня жіноча постать під дією несамовитих, пастозних «мазків-ударів» на полотнах де Кунінга перетворюється в якийсь мальовничий тотем, відкритий для радикальних фрейдистських прочитань.

З часом полотна де Кунінга наповнюються пейзажними мотивами, стають все менш предметними. Тяжіння до навмисної декоративності переважає в роботах його пізнього періоду, ускладненого алкоголізмом і хворобою Альцгеймера. Незважаючи на неоднозначний характер творчості де Кунінга, він став першим художником, удостоєним Імператорської премії.

Успіх

Ретроспектива Віллема де Кунінга в MoMA стала найбільш відвідуваною нью-йоркською виставкою 2012 року та тринадцятою за відвідуваністю виставкою в світі[21].

Література

  • Руди Фукс. Виллем де Кунинг // Эрмитаж. 2006. № 4. С.26-27.
  • Edvard Lieber: Willem de Kooning: Reflections in the Studio, Harry N. Abrams, Inc., New York 2000, — 137 с. — ISBN 0-8109-4560-6
  • Sally Yard, Willem De Kooning Rizzoli, 1997—128 с.
  • Lee Hall: Elaine and Bill: Portrait of a Marriage: The Lives of Willem and Elaine De Kooning: Portrait of a Marriage. HarperCollins, 1995, ISBN 0060183055

Примітки

  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Swan A., Stevens M. de Kooning: An American Master — NYC: Alfred A. Knopf, 2004. — P. 4. — 731 p. — ISBN 978-1-4000-4175-6
  3. ↑ а б Willem de Kooning
  4. ↑ Cotter H. Unfurling a Life of Creative Exuberance // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2011. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  5. ↑ https://www.dekooning.org/the-artist/biography
  6. ↑ Willem de Kooning — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  7. ↑ https://data.bnf.fr/en/11898895/willem_de_kooning/
  8. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  9. ↑ Museum of Modern Art online collection
  10. ↑ Swan A., Stevens M. de Kooning: An American Master — NYC: Alfred A. Knopf, 2004. — P. 25–45. — 731 p. — ISBN 978-1-4000-4175-6
  11. ↑ Elderfield J. de Kooning: A Retrospective — MoMA, 2011. — P. 9. — 504 p. — ISBN 978-0-87070-798-8
  12. ↑ http://www.tate.org.uk/learn/online-resources/glossary/a/action-painters
  13. ↑ а б RKDartists
  14. ↑ https://www.tate.org.uk/art/art-terms/a/american-abstract-artists-aaa
  15. ↑ Artists + Artworks
  16. ↑ de Kooning Aspen Institute For Humanistic Studies Summer 1965
  17. ↑ Clamdigger
  18. ↑ North Atlantic Light
  19. ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/402854
  20. ↑ The New York Times. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 29 грудня 2016.
  21. ↑ Рейтинг посещаемости музеев и выставок // The Art Newspaper Russia № 4 (13). — 2013.

Посилання

Information related to Віллем де Кунінг