Військові звання України — це система рангів, що була утворена у березні1992 року після ухвалення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». 2020 року проведене реформування сержантських (старшинських) та генеральських звань (з 01.10.2020).
До військових звань осіб офіцерського складу юридичної, медичної та капеланської служб додаються слова «юстиції», «медичної служби», «капеланської служби».[1]
Військові звання ЗСУ
Згідно з законами України № 205-IX від 17 жовтня 2019 року щодо сержантських звань та № 680-IX від 4 червня2020 року щодо нових генеральських звань, які набули чинності 1 жовтня2020 року.
Оскільки Україна не є країною-членом, кодування звань армій НАТО згідно з STANAG 2116 наведено для зіставлення.
тимчасове звання до закінчення випробування (на контракт), базової військової служби або базової військової підготовки мобілізованих у навчальних частинах (центрах)[3].
Система рангів була утворена у березні 1992 року після ухвалення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Рангова структура відповідала оригінальній структурі військових рангів Радянського Союзу. Збройні сили України мали два типи рангів — армійські, які використовуються сухопутними військами і повітряними силами, та морські — для ВМС.
Україна позбавилась дескриптора «авіації» у рангах повітряних сил. Ранг службовця гвардійських підрозділів, формувань чи кораблів міг мати доповнення словом «гвардії». Ранги службовців правових, медичних або ветеринарних професій мали приставку «юстиції», «медичної служби», чи «ветеринарної служби» відповідно до своїх основних рангів. Ранги громадян, які перебували у резерві або у відставці мали дескриптори «резерву» чи «у відставці» відповідно.
Звання «рядовий» та «єфрейтор» було замінено на «солдат» та «старший солдат» відповідно. Також було ліквідовано всі військові звання, вищі ніж «генерал армії».
Експериментальні знаки розрізнення 2009 року
Перший випуск Навчального центру сержантського складу Збройних сил України у Харкові водночас стали першими професійними сержантами, які отримали принципово нові знаки розрізнення на погонах.[4]
Це нововведення було спрямоване на наближення до стандартів НАТО. До 2009 року українські військовослужбовці використовували військові знаки розрізнення радянської моделі. Пропоновані погони генералів мали кількість зірок, як і в більшості країн-членів НАТО. Також пропонована система знаків розрізнення робила можливим введення нових рангів, таких як бригадний генерал і нові типи сержантів. Погони генералів мали мати схрещені булави, які були клейнодами (регаліями) гетьмана, полковників та Кошового отамана.[5]
Ці експериментальні знаки розрізнення не набули широкого застосунку і були досить швидко закинуті. До 2015 року Збройні сили продовжували використовувати знаки розрізнення та систему рангів радянського стилю, хоча у випадку Сухопутних військ та Повітряних сил старі знаки розрізнення офіцерського корпусу залишились, а пропозиція 2009 року для підофіцерського складу здобула широке визнання і таким чином замінила радянські знаки.
Головний сержант — ранг виду збройних сил, який заплановано створити в Україні. Головний сержант людина, яка знає майже всі питання, що стосуються унтерофіцерів. Таким чином, головний сержант виду збройних сил може бути радником керівника відповідного рівня — наприклад, командувача сухопутних військ України. Зараз Міністерство оборони працює над змінами до статутів, так що можливо нове звання буде введене протягом трьох або чотирьох років.[6]
У аеромобільних підрозділах також присутня посада головного сержанта підрозділу та головного сержанта бригади.
Перебудова усієї сержантської вертикалі, структуризація кар'єрного зросту і підвищення матеріального та соціального забезпечення сержантів передбачено ухваленням Верховною Радою України законопроєкту № 6372, що буде сприяти відходу від радянської моделі та перехід на стандарти НАТО[9].
26 лютого 2019 року Верховна Рада відхилила урядовий проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців (№ 6372)[10].
30 травня 2019 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 10181 щодо запровадження сержантських звань у Збройних Силах України відповідно до колонки «NATO Code» згідно з STANAG 2116. Законопроєкт спрямований на удосконалення законодавства України з питань проходження військової служби з метою упорядкування дисциплінарних повноважень посадових осіб, врегулювання деяких питань повсякденної діяльності, визначення прав та обов'язків сержантського (старшинського) складу та деяких інших посадових осіб Збройних Сил України.
Пропонується запровадити нову шкалу військових звань. Крім того, передбачається поділ сержантського і старшинського складу на молодший і старший склад.
Передбачена також зміна граничного віку перебування на військовій службі для сержантів, що усуває проблему коли сержант за законом не може дослужитися до пенсії у зв'язку із колізією чинного законодавства.[11]
Реформа 2020 (система військових рангів)
17 жовтня 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон № 205-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання військового обов'язку та проходження військової служби)», яким передбачено зміну звань сержантського складу. Закон був підписаний Президентом.[12] Стосовно військових звань закон набув чинності через 10 місяців з дня опублікування — 1 жовтня 2020 року. 4 червня 2020 року ухвалено Закон № 680-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців» (нова шкала генеральських звань), який 22 липня2020 року остаточно схвалив Президент України (набрав чинності 01 жовтня 2020 року)[13][14][15].
Реформування звань старшого сержантського та старшинського складу відбулася досить «прозоро» і просто: колишні прапорщики переатестовані як штаб-сержанти, а старші прапорщики — майстер-сержанти. Складніший вигляд має реформування, пов'язане з вищим офіцерським складом (генералами) все відбулось складніше. Планувалось, що вищі офіцери збережуть кількість «зірок» на погонах, але при цьому назва звання стане «нижчою».[16] Однак, відповідно до Закону України, чинні вищі офіцери зберегли звання, отримані до 1 жовтня 2020 року (причому навіть звання, не передбачені новою шкалою звань, наприклад генерал-полковник).[17] Остаточно наведено лад зі знаками розрізнення вищого офіцерського складу наказом МО № 398 від 4 листопада 2020 року (набув чинності 22 грудня 2020).[18] Кількість «зірок» на погонах вищих офіцерів встановлена аналогічно з арміями НАТО. Генерал-полковник, як перехідне звання (після 01.10.2020 не присвоюється), отримав окремий погон із чотирма «зірками», розташованими ромбом. Тризірковий адмірал (присвоєно до 01.10.2020) отримав погон із чотирма «зірками», розташованими ромбом, а новий чотиризірковий адмірал (присвоєно після 01.10.2020) — погон із чотирма «зірками», розташованими в рядок, при цьому нарукавний знак у них однаковий.
З відокремленням Корпусу морської піхоти від Військово-морських сил, щоб стати незалежним видом служби ЗСУ з 23 травня 2023 року, наплічні та нарукавні знаки розрізнення, які використовувалися Корпусом, успадковані від ВМС після його розділення, прийняті одночасно з рештою Збройних Сил, використовуватимуться тимчасово до того, як буде введено новий набір дизайнів знаків розрізнення.
Відповідно до Указу Президента України від 21 березня 2002 року № 277/2002 (зі змінами) у Збройних Силах України обліковується 153 посади вищого офіцерського складу, з них за категоріями:
13 жовтня 2020 року Указом Президента України № 431/2020[20] внесено зміни до Указів № 1860 (27.12.2005) та № 166 (05.05.2020), які визначають перелік вищих офіцерських посад силових структур. Цим Указом враховано введення нової шкали звань вищого офіцерського складу.
Співвідношення чисельності осіб вищого офіцерського складу до інших категорій офіцерського складу Збройних Сил України складає 0,3 %.[19]
Відповідно до проєкту Державної програми розвитку Збройних Сил України на період до 2020 року передбачено показник чисельності посад вищого офіцерського складу до 2019 року — 0,3 %. З 2020 року зазначений показник передбачено на рівні 0,2 %.[19]
На посадах вищого офіцерського складу на теперішній час проходять військову службу 141 особа, у тому числі у військових званнях:
Із зазначеної кількості 41 офіцер відповідає вимогам Указу Президента України від 17 серпня 2008 року № 616 щодо присвоєння звання вищого офіцерського складу.
22 лютого 2018 року Указом № 39/2018 Президент зробив зміни до Переліку посад військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, що підлягають заміщенню особами вищого офіцерського (начальницького) складу для створення Командувань логістики та морської піхоти.[21]
Служба зовнішньої розвідки України (4350) — 16[22]
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (7500) — 13[22]
Управління державної охорони України (2694) — 8[22]
Державна спеціальна служба транспорту (5000) — 2[22]
Військова прокуратура України (560)-
Також відповідні посади (генеральські або їм рівнозначні) є в інших органах, причому як правило такі посади починаються вже з начальника обласного рівня:
у Міністерстві внутрішніх справ (не рахуючи НГУ) — 57[22]
у Національній Поліції України
у Державній пенітенціарній службі України —
у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (27000) — 27[22]
↑Про військовий обов'язок і військову службу. Офіційний вебпортал парламенту України(укр.). Процитовано 12 серпня 2024. Військове звання "рекрут" є військовим званням осіб рядового складу (крім курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти), які проходять випробування при прийнятті на військову службу за контрактом до закінчення випробування, проходять базову військову службу або призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період протягом строку підготовки у навчальних частинах (центрах).