Розроблено 5 видів вібраторів: кліторальні, вагінальні, анальні, комбіновані й накладні вібратори (для сосків). Вібратори у вигляді пеніса можуть вважатися різновидом фалоімітатора. Зазвичай вібратори продаються в секс-шопах. Вібратори можуть рекомендуватися лікарями жінкам, які мають труднощі в досягненні оргазму при вагінальному сексі та мастурбації[2].
Історія
Перший електричний вібратор був винайдений в XIX столітті як медичний прилад для зняття болю та лікування різних хвороб, зокрема, для полегшення праці лікарів, які активно використовували мастурбацію для лікування так званої «істерії» у жінок. Перше медичне застосування датується 1878 роком.
В 1869 році Джордж Тейлор запатентував винахід під назвою маніпулятор, що являв собою стаціонарний пристрій і приводився в дію паровим двигуном.[3] Вібруючим поршнем пристрій «лікував» жінок від гінекологічних хвороб і гриж. Тейлор вказував, що процедуру необхідно проводити в присутності спеціаліста для уникнення «пустощів». В 1882 році британський лікар Джозеф Мортімер Гренвілль[en] (англ.Joseph Mortimer Granville) винайшов електромеханічний вібратор, який не використовувався для сексу[4].
Поступово вібратор еволюціонував і змінився не тільки пристрій, а й призначення. У 1902 році був запатентований перший електричний вібратор, ставши п'ятим домашнім електроприладом, які зазнали електрифікації. В 1910 році Гамільтон Біч відкрив фабрику з виробництва речей для дому, серед яких випускався ручний вібратор[5]. До 1920-х рр. вібратори продавалися абсолютно вільно, але після їх появи в порнофільмах ставлення до них змінилося. Відтоді їх продажем стали займатися спеціалізовані магазини «для дорослих». Хоча, наприклад, на Ібіці нині можна зустріти відкриту вітрину з вібраторами й фалоімітаторами в сувенірно-продуктовому магазині неподалік від каси.
Види
Майже у всіх вібраторах вібрація створюється шляхом обертання ексцентрикової ваги електродвигуном на валу, але деякі використовують електромагнітні вібраційні котушки[6]. Деякі вібратори продаються під назвою «масажер для тіла», хоча все ще можуть використовуватися для мастурбації. Деякі вібратори працюють від батарейок, а інші мають шнур живлення, який підключається до розетки. Чим більший вібратор, тим більше швидкостей і амплітуд вібрації він може мати.
Виготовляються з пластику, силікону, латексу, гуми, вінілу, гелю, акрилу. Деякі люкс-брендові вібратори повністю вкриті медичним силіконом без оголення панелей керування чи швів. Хоча належне чищення потрібно всім секс-іграшкам, менша кількістю місць для розмноження бактерій знижує шанс інфікування. У той час, як деякі компанії продають значно більші фалоімітатори та вібратори, більшість, які продаються для вагінального або анального введення, виготовляються близькими до середнього розміру пеніса[7].
Деякі жінки використовують як вібратор мобільні телефони, електричні зубні щітки.
Існує широкий асортимент вібраторів, але більшість їх потрапляють у кілька широких категорій:
Мікровібратори-напальчники для стимуляції сосків.
«Метелик» для клітора: кріпиться бретельками навколо ніг і талії.
Найпоширеніший тип кліторального вібратора — маленький яйцеподібної (або будь-якої іншої) форми зі шнуром, що йде до регулятора швидкості й блоку батарейок. Вібратор-яйце чи вібратор-куля: для введення та зовнішньої стимуляції бажаних зон.
Вібратор-присоска для клітора працює як вакуумний всмоктувач: круглий м'який отвір із рукояткою, дуже популярний.
«Замасковані» — невеликі вібратори у вигляді повсякденних предметів: губної помади, мобільних телефонів, сувеніри. Часто мають лише одну швидкість і батарейку.
Кролик (Jack Rabbit) — роздвоєний ділдо з двома вібраторами для стимуляції водночас вагіни й голівки клітора (останній роздвоєний і за формою нагадує кролячі вуха). Популяризований серіалом Секс і місто в кінці 90-х рр.[8].
Для точки G[en] (підходить для простати) — вібратор-фалоімітатор зі згином допереду і часто м'яким гелеподібним покриттям.
Гнучкі: гнуться під різними кутами для адаптації до форми тіла та експериментування з функціями.
Кліторальні потужні wand-вібратори[9][10] у вигляді циліндра, що стимулюють як голівку клітора, так і тіло клітора (точку G) різними швидкостями та інтенсивністю вібрації. Зазвичай на батарейках, деякі можна використовувати у воді.
Подвійні: для двох людей водночас, наприклад, у вигляді довгого желеподібного фалоімітатора-«черв'яка».
Потрійні: для стимуляції трьох ерогенних зон одночасно чи незалежно: вагіни/клітора/ануса або ануса/промежини/мошонки.
Програмовані й дистанційно керовані вібратори: можна носити всередині й на геніталіях з попередньо заданою програмою. Так, «Little Rooster» з таймером будить вібрацією, спочатку легкою, а потім з наростаючою потужністю[11].
Розумні вібратори з Bluetooth-керуванням через Інтернет, синхронізованою з мультимедія-контентом вібрацією, програмовані вібрації через мобільні додатки. Першим розумним вібратором був краудфандинговий проєкт Vibease.
Вібруючі фалоімітатори (наслідують форму і розмір пеніса)[12]: бувають двосторонніми (для вагіни та ануса).
Водонепроникні (втім, більшість занурювати у воду не можна): для використання, наприклад, в душі. Потрібен лубрикант на водній основі.
Вібруюче ерекційне кільце кріпіться на пеніс для кращої стимуляції клітора під час коїтусу.
Pocket rocket: мінівібратори в формі циліндра, схожі на кишеньковий ліхтарик близько 12 см. Для стимуляції клітора і сосків, не для внутрішнього введення. Одна швидкість, досить шумний.
Анальні вібратори: мають розширену основу або довгу рукоятку, щоб не допустити їх застрягання в прямій кишці. Їх рекомендують використовувати зі значно кількістю лубриканту і вводити дуже обережно, щоб уникнути пошкоджень слизової оболонкиануса.
Вібратори різних видів
Кліторальний вібратор-метелик на лямках та з пультом
Вібратори японського виробництва
Вакуумний вібратор для клітора, стилізований під троянду
↑Herbenick, Debby; Barnhart, Kathryn J.; Beavers, Karly; Benge, Stephanie. Vibrators and Other Sex Toys are Commonly Recommended to Patients, But Does Size Matter? Dimensions of Commonly Sold Products : [англ.] // The Journal of Sexual Medicine[en] : journal. — 2015. — Vol. 12, № 3 (березень). — С. 641—645. — DOI:10.1111/jsm.12798.