Вулиця Гетьмана Сагайдачного (з кінця XIX ст. по 1921 р. — Вокзальна, 1921—2016 гг. — Фрунзе) — вулиця в Мелітополі, названа на честь козацького гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Починається перехрестям із Покровською вулицею в історичному центрі міста. На невеликій ділянці від проспекту Богдана Хмельницького до вулиці Ломоносова нею проходить автошлях М-18 «Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта». Далі слідує найбільший відрізок вулиці, що складається з промислової зони та приватного сектора і на якому ділянка залізничних колій проходить безпосередньо вулицею[1]. Наприкінці вулиці знаходиться привокзальна площа, на якій розташовані будівля вокзалу та кінцева зупинка автобусів.
Історія
Вулиця виникла як шосе, що з'єднує місто Мелітополь із залізничною станцією, і з кінця XIX століття називалася Вокзальною.
7 жовтня 1899 року представники, що оглядали місце на Вокзальній вулиці, запропоноване видатним земським лікарем Андрієм Корвацьким для будівництва нової земської лікарні, повідомили земським зборам: «Запропоноване місце є двома дуже крутими схилами, і один із схилів сильно забруднений гноєм… Приведення цього місця в прийнятний для будівництва на ньому лікарні стан вимагатиме дуже великих витрат»[2]. На що збори ухвалили: «Більше місць для лікарні не шукати та уповноважити Управу приступити до заготівлі матеріалів для будівництва лікарні на ділянці землі (2 десятини поблизу в'язниці), купленої у Піщанського сільського товариства за 5000 руб.»
24 травня 1919 року на Вокзальній вулиці в будинку Маслянського відкрився Робочий клуб групи анархістів «Набат»[2].
25 жовтня 1921 року, ще за життя М. В. Фрунзе, вулиця була перейменована на його честь[3].
Протягом років німецької окупації 1941—1943 років вулиці повернули назву Вокзальна[3].
У 1950 році закрили залізничний цвинтар по вулиці Фрунзе через повне використання земельних ділянок[4].
13 серпня 1954 року виконком затвердив акт приймання одноповерхової будівлі Мелітопольської автостанції на розі вулиць Фрунзе та Сталіна (нинішня Ломоносова)[2].