Першою чергою мережі стала вузькоколійна (785 мм) залізниця на паровій тязі Гливиці — Забже — Руда Шльонська — Битом — Вельке-Пекари загальною довжиною 34,5 км. Вона була відкрита в 1894 рока в три черги:
27 травня Битом — Вельке-Пекари,
26 серпня Гливиці — Забже,
30 грудня Забже — Битом.
Власником залізниці було берлінське акціонерне товариство «Верхньосілезькі парові трамваї» (нім.Oberschlesische Dampfstrassenbahnen AG). Через чотири роки (в 1898) мережа була електрифікована. В 1912 році в м. Катовиці побудована лінія стандартної колії (1435 мм). В 1913 році була відкрита окрема мережа, що сполучила Битом з передмістями й селами на захід від міста. Після Першої світової війни та Сілезького повстання трамвайна мережа була розділена між Польщею й Німеччиною — з'явилося міжнародне сполучення (до 1937-го). В 1928 році інша мережа стандартної колії побудована в Сосновці, Бедзині й Домброві-Гурничій (у так званому Домбровському вугільному басейні, що примикає до Верхньосілезького вугільного басейну). В 1928—1936 роках більша частина первісної вузькоколійної мережі була перешита на стандартну колію (хоча остання вузькоколійна лінія, Семяновіце-Шльонське — Хожув, залишалася до 1952-го). Це дозволило здійснити сполучення з новою мережею в Сосновці (сполучення між Хожувом і Сосновцем через Катовиці було встановлено в 1931).
Під час Другої світової війни німецька влада вирішила з'єднати всі системи, і вони залишалися як одна об'єднана мережа до сьогодні (хоча старі межі усе ще легко спостерігаються). Мережа маршрутів, запроваджена в 1940 році при об'єднанні мереж, усе ще використовується. В 1951 році мережа була передана під оруду державній компанії (WPK Katowice) і до 1970-х розширювалася й частково модернізувалася, досягши максимальної довжини наприкінці 1970-х (приблизно 235 км). З кінця 1960-х класичний рухомий склад був замінений сучасними вагонами, заснованими на американській технології PCC. В 1980-е деякі з немодернізованих сільських ліній були демонтовані (найдовша лініяз Битома до Вешови з відгалуженням до Столяжовіце).
Наприкінці 1980-х відбулися зміни в Польщі (згортання соціалізму), які не поліпшили службу трамвая — навпроти, стан трамвайної компанії (АТ «Tramwaje Śląskie») погіршувалося з кожним роком із середини 1990-х. Остання нова лінія була побудована в 1980—1982 роках (між Сосновцем і Загужі). Наприкінці 1990-х лінія Битом — Хожув — Катовиці мала бути модернізована по стандартах ЛРТ. Через нестачу коштів, модернізація була виконана тільки частково (а саме закупівля 17 низькопідлогових вагонів Alstom Citadis).
Сучасність
На 2010-і Tramwaje Śląskie та ZTM повільно усувають наслідки відсутності довгострокових інвестицій.
Виконано багато ремонтів, закуплено новий рухомий склад.
В 2012 році оператор мережі придбав у Modertrans Poznań(інші мови) 30 низькопідлогових вагонів Pesa 2012N «Twist-Step» та 12 частково низькопідлогових трамваїв Moderus Beta.
Контракт частково профінансував Європейський фонд розвитку.
