PROFILPELAJAR.COM

село Велика Білина
	Церква Стрітення Господнього (19 ст.) у селіЦерква Стрітення Господнього (19 ст.) у селі
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Новокалинівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080070060070837
Основні дані
Засноване	1442
Населення	311
Площа	28,95 км²
Густота населення	10,74 осіб/км²
Поштовий індекс	81467
Телефонний код	+380 3236
Географічні дані
Географічні координати	49°31′46″ пн. ш. 23°28′26″ сх. д. / 49.52944° пн. ш. 23.47389° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	272 м
Місцева влада
Адреса ради	81460, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Новий Калинів
Карта
	Велика Білина
	Велика Білина
Мапа

Вели́ка Білина — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області, належить до Новокалинівської територіальної громади. Населення становить 311 осіб.

Історія

Згідно з ревізією 1692 року селом володіли 66 шляхтичів. Тоді у Великій Білині було 11 кметів. Кількість осілих дворів була 77^[1].

7.5.1946 в Дублянському районі перейменували село Білина Велика на село Велика Білина.^[2]

Культові споруди

Село Велика Білина має дві церкви — Стрітення Господнього (1837) та Св. Василя Великого (XVII ст.). Також діє монастир Святого великомученика і цілитиля Пантелеймона ПЦУ.^[3]

У Великі Білині, 1686 року, було закладено монастир під управою отців Василіян. Відомо, що у 1691 році монастир перейшов в унію, у 1743 році був інкорпорований, а у 1811 році — закритий.

Цей монастир мав велике релігійне значення для парафіян, тому що в ньому містився чудодійний образ «Успіння Божої Матері». Мешканці частини села, що має топонімічну назву Підгай ще й досі святкують престольне свято 28 серпня, у день Успіння Богородиці. У 1841 році отці Василіяни продали живий інвентар, гранти навколо монастиря, а також сіножаті, після яких досі залишилася топонімічна назва Кляшторне, забрали з собою цю чудотворну ікону і завезли до своєї головної резиденції в Лаврові.^[4]

Зараз від монастиря залишилася тільки дерев'яна двозрубна безверха церква св. Василя, вкрита спільним дахом з низенькою вежею і наметом на західному фасаді. На території, де колись стояв монастир, досі зберігаються дві криниці. Старожили стверджують, що їх викопали, оскільки тут двічі людям об'являлася Матір Божа.

З 1772 по 1775рр. настоятелем був о.Микола Гусаковський, ЧСВВ.^[5]

З 1775 по 1813 рр. о. Григорій Гілевич, а в 1813-1818рр. - о. Йосафат Лівич.До 1835 року парафію очолював о. Іван Мусаковський.

В 1836 - 1881 (можливо часовий період можна розширити, але не має підтверджня документального) роках парафіяльним священиком був Лукаш Турянський 1807 року народження, висвячений в сан священичий в 1832 році. Помер 1 квітня 1881 року в Білині. В 1858 році в селі налічувалося 1183 греко-католиків, а в 1864 -1141.^[6]

В 1881-1883рр. о.Михайло Калимон.

З 1883 по 1893 рік парохом був Дмитро Білінський- Качкінович.^[7]

У 1894-1895 роках завідателем церкви Стрітення Господнього був о. Негребецький Юліан.

Уродженцем села був Білинський Петро (1896-1978) - священник та вчитель державної гімназії з українською мовою навчання та духовний настоятель бурси св. Миколая у Перемишлі (1929-1933), катехит у Самборі (1933-1934), сотрудник храму у Сяноку (1934-1936).

З селом пов'язана частина життєвого шляху священника та голови товариства «Руської шляхти в Галичині» Петра Погорецького-Саса, який народився у с. Бориня Самбірського району. Душпастирська праця – Великі Мости (Угнівський деканат) – 1.03.1890-26.08.1892р. – сотрудник, Сокаль 11.10.1890-26.08.1892р. – сотрудник; Дрогобич – 27.08.1892-5.02.1895 – катехит; Кропивник Новий (Бориславський деканат) 6.02.1895-10.08.1895-завідатель; Велика Білина (Лучанський деканат, 11.08.1895 – 1939 – парох). 23.10.1922 року заарештований польською владою й доставлений до тюрми в Самборі, де утримувався до 22.11.1922р. Був ревним священником і активним громадським діячем, став головою ініціативної групи та першим головою товариства «Руської шляхти в Галичині», утвореного в Самборі у травні 1907 року. При парафії Білина Велика діяло церковне братство, у селі – читальня товариства «Просвіта», гурток «Сільський господар», кооператив. У дочірній парафії Білина Мала кооператив та «каса Стефчика».

В 1896-1897 рр. сотрудником на парафії бу о. Петро Янів, а в 1936 році сотрудником храму був "висвячений у безженному стані" Тадей Камінський (1904-1944).

У 1939-1940 рр. парохом був о. Йосиф Бадан.

У 1940-1952 роках парохом Великої Білини був Володимир Куновський, який народився 19 січня 1901року у с.Кривка Турківського повіту та був сином о. Маркелія та Юлії Чайковської (уродженки Великої Білини). Майбутній священник навчався у Самбірській гімназії (1912-1919 рр.), греко-католицькій семінарії у Перемишлі (1921-1925 рр.) і 20 вересня 1925 року отримав єрейські свячення з рук єпископа Й.Коциловського. З 25 листопада 1949 р. по 1952 рік був одночасно деканом Дублянського деканату. Учасник Львівського псевдособору у березні 1946 року. З травня 1954 року отець Володимир – секретар єпархіального управління Самбірсько-Дрогобицької єпархії РПЦ, помер 7 жовтня 1955 року під час поїздки "воз'єднаного духовенства" до Москви у м.Жмеринка (ймовірно від отруєння).

У 1951-1962 рр. настоятель о. Роман Павлюк, РПЦ, з 1963-1965рр. о. Орест Горницький, РПЦ.

У 1963-1965 роках настоятелем храму був о. Юліан-Діонісій Горницький (1894-1965), РПЦ.

1965-1971 рр. о. Михайло Комарницький, РПЦ, О після нього до 1976 р. настоятилем був о. Богдан Війтів, РПЦ.

1976-1978рр. - о. Петро Гальчишак,РПЦ.

1978-1979рр. о.Юрій Свистун,РПЦ .

1979-1989рр. о. Микола Яворський,РПЦ.

Після відновлення УГКЦ настоятелями були:

1989-1990 рр. о. Петро Сольський;

1990-1991рр. о. Петро Баран;

1991-1992 рр.о. Борис Борецький;

1992-1993 рр. о. Володимир Отчич;

1993-1998 рр. о. Григорій Панкевич;

1998-2001 рр. о. Роман Шестак;

2001-2002 рр. о. Григорій Жук;

2002-2004рр. о. Дмитро Назар;

2004-2006 рр. о.Іван Вербицький;

2006-2011рр. о.Григорій Жук, а сотрудником в 2010-2011 рр. був Ярослав Буньо, який з 2011 по 2024 р був настоятелем.

З 2024 року- о. Андрій Якимів

Шкільництво

В 1858 році в Білині діяла тривіальна школа. Вчителем працював Антоній Губицький з заробітньою працею 180 срібних ринських(гульденів). Навчалося 51 дитина з 122 шкільного віку. Семеро учнів ходили на повторний курс навчання. В школі навчали читати, писати, рахувати. Основним предметом був Закон Божий.

Джерела

Велика Білина і довкілля / В. Артимович. - Л. : Євросвіт, 2003. - 215 c. - (Укр. села). - Бібліогр.: 20 назв. - ISBN 966-7343-52-9
В. Слободян. «Церкви України. Перемиська єпархія». Львів-1998. - 864 с.
Кшиштоф Слюсарек. Велика Білина/Пер. з польської Марії Федурко, вступ та ідея україномовної версії Микола Матківський. - Дрогобич, Самбір:Посвіт, 2017. - 136 с.
Богдан Прах. Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах, т. 1: Біографічні нариси (1939-1989). Львів: Видавництво Українського католицького університету 2015. – lxxxvi + 722 c. ISBN 978-966-2778-21-2

Примітки

↑ Пірко В. О. Галицьке село наприкінці XVII — в першій половині XVIII ст. (історико-економічний нарис за матеріалами Перемишльської землі) / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ. — Донецьк, 2006. — С. 130
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Дрогобицької області»
↑ В Самбірському районі відновлюють монастир у місці з'явлення Богородиці
↑ Артимович, Василь. «Велика Білина і довкілля.»– Львів: Євросвіт, 2003.– 216 с.
↑ список священників парафії
↑ Шиматизм Перемиської єпархії (латинь) . Перемишль. 1858, 1864. с. 85.
↑ Метричні книги за 1836-1893 рр.