Відомості про існування села сягають епохи князя Лева Даниловича, коли він надав його (разом із селом Ритеровичі) у володіння роду Дробишів.[1]
Перша згадка про Рогізно є у грамоті Оти Пілецького від 8 травня 1352 р. як про село Перемишльської волості.[2]
Рогізно складається з трьох частин. Головна частина села називається просто Село, південна частина (тягнеться від центру села до річки Болозівки) — Родзина, тобто родина (до війни заселена переважно поляками) і західна частина — Кольонія (до війни тут жили німецькі колоністи). Неподалік горішнього (північного) кінця села в лісі розташована гора, за назвою Біла гора. Колись з-під неї витікав струмок з ропою (насичений соляний розчин). Місцеві мешканці використовували його для своїх господарських потреб[3].
Примітки
↑Купчинський О. Акти і документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження, тексти. Львів: Наукове товариство імені Шевченка у Львові, 2004, — С. 832—834