Територія населеного пункту — 442,5 га (під забудову та присадибні ділянки — 117,9 га, орна земля — 287,92 га, пасовища — 12,2 га, водойми — 10,8 га, громадські ліси — 200 га).
Відстань до пожежної частини — 23 км, до найближчої лікарні в Хирові — 7 км.
Історія
Чорна дата загарбання села поляками — 23 листопада1374. Того дня Володислав Опольський віддав Старяву, Добромиль, Смільницю, Сушицю, Хирів, Городовичі, Чаплі, Сусідовичі) своїм посіпакам братам Гербурту і Фрідріху Павезам[1]. До 1772 року село перебувало в складі Перемишльської земліРуського воєводства. У 1500 році в селі вже задокументована існуюча церква. В цьому ж році перемишльський староста вирішив суперечку між війтами Артимом і Заньком й селянами та ченцем Савою. Селяни мали повернути ченцеві забране збіжжя під загрозою грошового штрафу[2]. За твердженням місцевих жителів, монастир був побудований на горі, на цьому місці нині височить пам'ятний хрест[3]
У 1772—1918 роках село перебувало в складі Австро-Угорської монархії, провінція Королівство Галичини та Володимирії. У 1872 році через село прокладена залізниця та відкрита станція Стар'яваПершої угорсько-галицької залізниці. У 1880 році в селі налічувалось 132 подвір'їв та 758 мешканців (685 греко-католиків, 30 римо-католиків, 43 юдеїв).
У 1876—1939 роках село перебувало в складі Добромильського повіту, у 1934—1939 роках — входило до ґміни Кросьцєнко. У 1939 році в селі проживало 1710 мешканців, з них 1350 українців, 250 поляків (переважно приїжджі працівники лісової промисловості), 100 євреїв та 10 німців[5].
