PROFILPELAJAR.COM

Вебер Альбрехт Фрідріх
Вебер Альбрехт Фрідріх
нім. Albrecht Friedrich Weber
Ім'я при народженні	нім. Albrecht Friedrich Weber
Народився	17 лютого 1825[…] ; Бреслау, Сілезія, Прусське королівство
Помер	30 листопада 1901[…] (76 років) ; Берлін, Німецька імперія
Країна	Прусське королівство
Діяльність	історик, викладач університету, мовознавець, індолог
Галузь	індологія і санскрит
Alma mater	Вроцлавський університет і HU Berlin
Науковий ступінь	докторський ступінь
Відомі учні	Alfred Ludwigd
Знання мов	німецька
Заклад	HU Berlin
Членство	Петербурзька академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Туринська академія наук і Академія надписів та красного письменства (1901)
Нагороди
	Роботи у Вікіджерелах; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вебер.

Альбрехт Фрідріх Вебер (нім. Albrecht Friedrich Weber; 17 лютого 1825, Бреслау — 30 листопада 1901, Берлін) — видатний німецький сходознавець.

Життєпис

У Бреслау його батько Фрідріх Бенедикт Вебер (1774—1848) був професором сільського господарства і політичної економії.

Від 1848 Вебер читав у Берлінському університеті лекції по санскритській літературі і санскритській мові та був членом Берлінської Академії наук. Також він був іноземним членом-кореспондентом Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук (з 1860 року).

Доробок

Найголовніші роботи: видання «білої» Яджурведи (Yajurveda, 2-e изд., разом з «чорною» Яджурведою, 1871—1872, Берлін), і «Indische Studien» (т. 1—8, Берлін. 1849—1864; т. 9—17, Лейпциг, 1865—1885). В останньому збірнику є маса відмінних робіт з різних питань індійської давнини (наприклад, про санскритській метриці, а також видання «Тайттірія-самхіта»). В цьому збірнику було надруковано також видання Рігведи Теодора Ауфрехта.

З інших творів Вебера слід згадати:

«Akademische Vorlesungen ueber ind. Litteraturgeschichte» (Берлін, 2 вид., 1876);
«Verzeichmss der Sanskrithandschriften der königl. Bibliothek zu Berlin» (Берлін, 1853; т. 2, віп. I, Берлін, 1886; віп. II, 1888);
«Indische Skizzen» (Берлін, 1857);
переклад драми «Mâlavikâ und Agnimetra» (Берлін, 1856);
«Ueber das Çatrumjaya Mâhâtmya» (Лейпциг, 1858);
«Ueber das Saptaçatakam des Hâla» (Лейпциг, 1870; нове видання Лейпциг, 1881).

Йому належить ряд академічних доповідей, в тому числі:

«Die vedischen Nachrichten von den Nakshatra» (Берлін, 1860—1862),
«Ueber das Nâmâyana» (Берлін, 1870),
«Ueber das Pratijnâsûtra» (Берлін, 1871),
«Ueber das Uttamacaritrakathânakam die Geschichte vom Prinzen Trefflichst» (Берлін, 1884),
«Ueber den Pârasîprakâça das Krischnadasa» (Берлін, 1887),
«Episches im vedischen Ritual» (Берлин, 1891) та ін.

Частина його невеликих статей та рецензій зібрана в «Ind. Streifen» (т. 1—2, Берлін, 1868; т. 3, Лейпциг, 1879).