Васильківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії. Волосне правління розташовувалось у повітовому місті Васильків (до складу волості входили передмістя Василькова: Западинці, Застугна, Здорівка, Піски).

1919 року центром повіту стає Біла Церква, Васильків перетворюється на заштатне місто і його включено до складу волості.

Станом на 1886 рік складалася з 17 поселень, 7 сільських громад. Населення — 5812 осіб (2850 чоловічої статі та 2962 — жіночої), 1062 дворових господарства^[1].

Поселення волості:

• Васильківське селянське товариство: передмістя Застугна, хутір Калантир.
• Западинське селянське товариство: передмістя Западинка, хутори Каплиця, Дерев'янки, Борисів, Залізний.
• Здорівське селянське товариство: передмістя Здорівка, хутори Діброва, Багрин, Черкас, Хлебча, Путрівка.
• Митниця.
• Піщанське селянське товариство: передмістя Піски, хутори Деренин, Скорий, Деладначин.
• Плесецьке — колишнє власницьке село при річці Плиска, 2930 осіб, 536 дворів, православна церква, школа, 5 постоялих будинків, 5 лавок.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 року — Василь Микитович Луценко^[2],^[3];
• 1912—1915 роках — Корній Іванович Ільченко^[4],^[5],^[6].

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.