PROFILPELAJAR.COM

Вальтер Гьорман фон Гьорбах
Вальтер Гьорман фон Гьорбах
Народився	2 серпня 1865; с. Гнаденвальд (Тіроль), Австрійська імперія
Помер	15 березня 1946 (80 років); м. Інсбрук, Австрія
Місце проживання	м. Чернівці
Країна	Австро-Угорщина, Австрія
Діяльність	правник, викладач університету
Alma mater	Інсбрукський університет
Галузь	юриспруденція, педагогіка
Заклад	Чернівецький університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Відомий завдяки:	як правник, педагог, ректор Чернівецького університету, ректор Ісбрукського університету
Батько	Ludwig Hörmann von Hörbachd

|портрет=

Вальтер Гьорман фон Гьорбах (нім. Walther Hörmann von Hörbach; * 2 серпня 1865, с. Гнаденвальд (Тіроль), Австрійська імперія — † 15 березня 1946, м. Інсбрук, Австрія) — доктор права, професор, викладач церковної історії юридичного факультету Чернівецького університету.

Ректор Чернівецького університету в 1903-1904 навчальному році, ректор Інсбрукського університету в 1915-1916 навчальному році

Біографія

Вальтер Гьорман син відомих австрійських митців: письменника Людвіга Гьорман фон Гьорбах і поетеси Анжеліки фон Гьорман.

Вивчав правознавство в Інсбрукському університеті, в 1883 році був членом студентського корпусу (братства) Corps Athesia Innsbruck.

Після отримання вченої степені доктора філософії з 1888 до 1895 року перебував на службі фінансової прокуратури Тіроля.

Перебуваючи на службі, паралельно пройшов у 1891 році габілітацію з канонічного права (церковного права) у Віденському університеті і в той же рік габілітацію в університеті Інсбрука.

У 1895 році він був призначений екстраординарним професором канонічного права в університеті Інсбрука .

1897 призначений екстраординарним професором канонічного права в Чернівецькому університеті, а в 1900 році як професор канонічного права в цьому ж університеті.

На 1903-1904 навчальний рік Вальтера Гьормана обирають ректором Чернівецького університету.

У 1908 році він був призначений наступником Людвіга Вагрмунда (Ludwig Wahrmund) як ординарний (повний) професор канонічного права та цивільного процесуального права в університеті Інсбрука.

У 1915-1916 навчальному році він був ректором Інсбрукського університету.

У центрі уваги його наукових досліджень була історія шлюбного права.

Основні публікації^[1]

Die desponsatio impuberum (1891);
Die Tridentinische Trauungsform in rechtshistorischer Beurteilung (1904);
Zur Würdigung des vatikanischen Kirchenrechts (1917);
Bußbücherstudien (1940).

Примітки

↑ Німецькою мовою.

Джерела

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники: Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»: К., 2005.- 145 с.