Озеро лежить на дні льодовикового кару. Береги високі, з кам'яними осипищами. Живиться атмосферними опадами та ґрунтовими водами. Вода чиста, блакитного відтінку, слабо мінералізована. Дно кам'янисте, підвищується у східному напрямку, на глибині вкрите сірим намулом.
Ширина озера 67 м, довжина 147 м. Найбільша глибина 3,2 м.[1] В теплий період року рівень води може підійматися та опускатися на кілька десятків сантиметрів залежно від кількості опадів. Озеро не має постійного поверхневого витоку, однак є ознаки фільтрації води через гряду зі східного боку. Від нього починається однойменна річка (басейн Тиси).
Прибережна (літоральна) рослинність відсутня. Трав'яний покрив починається безпосередньо від урізу води. У Бребенескулі відсутня риба. Фауну представляють мікроскопічні ракоподібні та земноводні, зокрема тритон карпатський, тритон гірський,[2]жаба прудка.[3] Серед дрібних ракоподібних у водоймі водяться Cladocera і Copepoda, а біля дна — Paracyclops fambriatus.[4]
Історичні відомості
Перший науковий опис зроблений Г. П. Міллером в 1964 році, де зазначається, що озеро має поверхневий стік, а розміри помітно менші від сучасних (ширина 44 м, довжина 134 м. найбільша глибина 2,8 м.).
Бребенескул, як і решта озер Чорногірського масиву, потерпає через надмірну туристичну увагу. Південний берег зручний для облаштування наметових таборів та кострищ, звідки сміття частково потрапляє у води озера, але більшістю накопичується в пониженні до річки Бребенескул.
Нагальної реакції з боку адміністрації Карпатського біосферного заповідника вимагає масове засмічення озера Бребенескул та його околиць: туристи вирубують сланкугірську сосну для розведення вогнищ, залишають сміття — біля водойми існують стихійні звалища.[5]
Озеро Бребенескул [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] — найвисокогірніше озеро в Україні (1081 м) | Про озеро, маршрути до озера, фото, карта, відгуки туристів
↑Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
↑Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 255-256.