Урочище Довгий потік

Урочище Довгий Потік
47°54′03″ пн. ш. 24°13′33″ сх. д. / 47.90083° пн. ш. 24.22583° сх. д. / 47.90083; 24.22583
Країна Україна
РозташуванняЗакарпатська область,
Рахівський район,
неподалік від с. Ділове
Найближче містоРахів
Площа21 га
Засновано1975 р.
ОператорДП «Великобичківське ЛМГ»
Урочище Довгий потік. Карта розташування: Закарпатська область
Урочище Довгий потік
Урочище Довгий потік (Закарпатська область)
Мапа

CMNS: Урочище Довгий потік у Вікісховищі

До́вгий Поті́к (Уро́чище До́вгий Поті́к) — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Лежить у межах Рахівського району Закарпатської області, на захід від села Ділове, Кузій-Свидовецьке л-во КБЗ, урочище Соколово, квартал 17, виділ 13, Трибушанське л-во КБЗ, квартал 17, 19[1] ― вилучена з користування лісгоспу ділянка площею 54 га.

Не вилучена ділянка площею 21 га, що розташована в Діловецькому лісництві Великобичківського ЛМГ в кв. 28, вид. 31 (згідно з матеріалами лісовпорядкування 2010 р. виділи відповідають сучасним 43, 44, 45), розташована в межах раніше створениої ботанічної пам'ятки природи «Тис ягідний».

Площа на момент створення ― 75 га. Створена у 1975 році.[2] Підпорядкована ДП «Великобичківське ЛМГ». Згідно з рішенням ОВК від 23.10.1984 року № 253 ділянка площею 54 га увійшла до складу КБЗ з вилученням, ділянка 21 га залишена без вилучення у віданні лісгоспу[3].

Охороняється лісовий масив, де зростає реліктовий вид — тис ягідний, занесений до Червоної книги України. Основна лісова порода: бук лісовий, у домішку: явір, ясен, ялина європейська. Тут також зростають рідкісні трав'яні рослини: аспленій зелений, левкорхіс білуватий, листовик сколопендровий, а також лілія лісова і булатка великоквіткова, занесені до Червоної книги України.

Примітки

  1. Система державного моніторингу якості поверхневих вод в Закарпатській області. ecozakarpat.net.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 21 червня 2021.
  2. Урочище «Довгий потік». Архів оригіналу за 18 березня 2015. Процитовано 2 липня 2015. [Архівовано 2015-03-18 у Wayback Machine.]
  3. Охоронне зобов'язання 12.10.2011. Архів оригіналу за 9 серпня 2017.

Джерела