PROFILPELAJAR.COM

Зовнішні відеофайли
	1. Заплава р. Нивка, Біличанський ліс // snowowlify, 4 травня 2013
	2. ГВП-Україна представляє малі річки Києва: річка Нивка // MAMA86NGO, 31 серпня 2015

Борщагівка
Борщагівка
	Один зі Святошинських ставків на річці Борщагівка
50°22′18″ пн. ш. 30°27′48″ сх. д. / 50.3717° пн. ш. 30.4633° сх. д.
Витік	Київ, Голосіївський район, поблизу Одеської площі
• координати	50°22.3′ пн. ш. 30°27.8′ сх. д. / 50.3717° пн. ш. 30.4633° сх. д.
Гирло	Ірпінь
• координати	50°28′3″ пн. ш. 30°14′54″ сх. д. / 50.46750° пн. ш. 30.24833° сх. д.
Басейн	Ірпінь → Дніпро → Чорне море
Країни:	Україна, Київська область
Регіон	Київ
Довжина	близько 20 км
Площа басейну:	94
Притоки:	Нивка, невеликі потічки
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Борщагівка.

Борщагі́вка (помилково — Ни́вка^[1]) — річка в Україні, що протікає територією міста Києва та приміського Києво-Святошинського району Київської області. Права притока Ірпеня (басейн Дніпра).

Назва

За однією з версій, свою назву річка отримала від рослини борщівник, що, очевидно, росла на її берегах.

Одне із згадувань про назву річки Борщагівка (нім. Boerßgowka) міститься в щоденнику німецького купця Мартіна Ґруневеґа, який відвідав Київ у 1584 році. Ґруневеґ записав у щоденнику, як місцеві кияни розповіли йому, що річка була названа так, бо у цій місцевості свого часу діяв борщовий базар. На думку Ґруневеґа, це місце торгу в князівські часи «могло називатися борщовим майданом чи торгом, незалежно від того, чи торгували там борщем», тому що «русини, ніколи не купують борщу, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво»^[2]^[3]^[4].

На річці розташовувалися Борщагівки (5 сіл-володінь різних монастирів м. Києва, названих на їхню честь: Михайлівська, Братська, Микільська, Софіївська, Петропавлівська).

У 1921 році щодо річки Борщагівки була вперше помилково вжита назва Нивка (від однойменного струмка, що починався неподалік перетину вулиць Артеківської та Капітанівської, і впадав у річку Борщагівку на Білицькому болоті). Ця назва була розтиражована в масиві картографічних та текстових довідників 1960-х — 1990-х рр.^[1] Подекуди використовується й досі, хоча нині офіційною назвою річки є Борщагівка^[5].

Іноді щодо річки Борщагівки також можна зустріти назви:

Желя́нь (д.-рус. Желѧнь) — трапляється в руських літописах^[6].
Нова́ Гре́бля — зафіксовано в І. Фундуклея^[7], трапляється на картах ХІХ ст.
Жилка — трапляється в довідниках ХХ ст.

Опис

Довжина близько 20 км. Особливістю річки є наявність великої кількості ставків (близько 20) на всій її протяжності. В нижній течії річки влаштоване рибне господарство.

Розташування

Борщагівка бере початок у Києві, неподалік від Одеської площі, точніше — в районі Льодового стадіону та Київського іподрому. Далі річка перетинає під землею проспект Академіка Глушкова і її витік виходить на денну поверхню на житловому масиві Теремки-II (де на річці розташовано перші 3 ставки), перетинає селище Жуляни (в якому також утворено декілька невеличких ставків) та Михайлівську Борщагівку, далі у підземному колекторі проходить під масивом Південна Борщагівка (на її історичному руслі розташоване озеро Віра), перетинає Кільцеву дорогу і на значному за довжиною відтинку покидає межі міста. Тут на берегах річки розташовані приміські села Софіївська Борщагівка та Петропавлівська Борщагівка, в яких на річці також утворено декілька великих ставів.

Неподалік від автошляху Київ — Житомир річка знов опиняється на території Києва (тут на ній розташовані Святошинські ставки), протікає через сосновий Святошинський ліс. Неподалік від місця впадіння в Ірпінь вона остаточно покидає межі міста.

Фауна

Іхтіофауна Борщагівки налічує 7 видів: чебачок амурський, карась сріблястий, верховка, гірчак, короп, вівсянка, в'юн^[8].

Історія

23 липня 1093 року на березі Желяні (Борщівки) відбулася битва між військом київського князя Святополка Ізяславича і половцями, яка закінчилася поразкою русів^[9]^[10].

За краєзнавчими матеріалами Л. Похилевича про річку відомо наступне:

«Речка Борщаговка протекает мимо села Беличи и за три версты впадает в р. Ирпень»^[11].

«По речке, начавшейся выше села Желян и именующейся Борщаговкою, расположено пять деревень, носящих название Борщаговок, с присовокуплением имен монастырей, коим они принадлежали до поступления в казну… Эта небольшая речка, сопровождаемая плодородными лугами и небольшими возвышенностями, в древности называлась Желань и под этим именем оча часто упоминается в летописях. Борщаговкою же названа в последствии времени от того, что по ней были расположены ближайшие к городу монастырские хутора, снабжавшие монахов огородными продуктами, для борща необходимыми»^[12].

«Село Желяне расположено при вершине ручья в древности именовавшегося Желанью, а ныне Борщаговкою. В настоящее время ручей этот при селе Желянах так слаб, что имеет воду только весною после таяния снегов и после продолжительных дождей»^[13].

1991 року на річці Борщагівці виявлено залишки поселення давньоруського і післямонгольського часу. Це говорить про велику територію давнього міста Києва.