Свій перший професійний контракт уклав 1904 року з клубом «Астон Вілла», в якому, утім, пробитися до основного складу команди не зміг. Наступного року юного гравця запросив до своїх лав лондонський «Арсенал» (на той час «Вулвіч Арсенал»), в якому той протягом трьох сезонів був здебільшого гравцем ротації і взяв участь у 44 іграх чемпіонату, забивши 21 гол.
Навесні 1908 року 22-річний на той час гравець за 350 фунтів перейшов до «Евертона». Вже в сезоні 1908/09 новачок став найкращим бомбардиром не лише команди, але й англійської першості загалом, забивши 38 голів. У подальшому продовжував регулярно забивати, проте повної довіри тренерського штабу і керівництва клубу не мав і наприкінці 1910 року взагалі втратив місце в «основі» ліверпульскої команди.
Навесні 1911 року приєднався до «Бернлі», в якому відразу став основним нападником і головним бомбардиром. У розіграші 1913/14 допоміг команді вибороти Кубок Англії. Грав за команду до початку Першої світової війни, після завершення якої повернувся до «Бернлі», кольори якого захищав до 1921 року.
Згодом грав за «Віган Боро» і «Кеттерінг Таун», завершив кар'єру 1924 року.
Виступи за збірну
1909 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 5 матчів, забивши 3 голи.
