PROFILPELAJAR.COM

Аґнеса Ядвіґа Ангальтська
Аґнеса Ядвіґа Ангальтська
нім. Agnes Hedwig von Anhalt
	Аґнеса Ядвіґа Ангальтська Аґнеса Ядвіґа Ангальтська
12-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління:	3 січня 1586
Кінець правління:	11 лютого 1586
Інші титули:	герцогиня-консорт Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу; (1588—1616)
Попередник:	Анна Данська
Наступник:	Софія Бранденбурзька
Дата народження:	12 березня 1573
Місце народження:	Дессау
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	3 листопада 1616 (43 роки)
Місце смерті:	Зондербург
Поховання	Сендерборґ
Чоловік:	1) Август Саксонський; 2) Ганс II
Діти:	Від першого шлюбу: не було; Від другого шлюбу: Елеонора, Анна Сабіна, Йоганн Георг, Йоахім Ернст, Доротея Сибілла, Доротея Марія, Бернхард, Агнеса Магдалена, Елеонора Софія
Династія:	Асканії, Альбертинська лінія Веттінів, Ольденбурги
Батько:	Йоахім Ернст Ангальтський
Мати:	Елеонора Вюртемберзька
	Аґнеса Ядвіґа Ангальтська у Вікісховищі

Аґнеса Ядвіґа Ангальтська (нім. Agnes Hedwig von Anhalt, 12 березня 1573 — 3 листопада 1616) — ангальтська принцеса з династії Асканіїв, донька князя Ангальту Йоахіма Ернста та вюртемберзької принцеси Елеонори, друга дружина курфюста Саксонії Августа (протягом місяця у 1586 році), а після його смерті — герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганса II. Настоятелька абатства Святого Кіріака в Гернроде у 1581—1586 роках.

Біографія

Ранні роки

Народилась 12 березня 1573 року в Дессау. Була другою дитиною та старшою донькою в родині князя Ангальту Йоахіма Ернста та його другої дружини Елеонори Вюртемберзької. Мала старшого брата Бернхарда, а також трьох єдинокровних сестер та двох братів від першого шлюбу батька. Згодом сімейство поповнилося вісьмома молодшими дітьми.

Резиденцією родини був замок Йоганнбау в Дессау.^[1] Батько був типовим князем епохи Відродження, який підтримував культуру та мистецтво. Він також провів юридичну реформу, сприяв розвитку освіти, брав участь у богословській полеміці, проводив при дворі лицарські ігри. Разом з тим, борги країни зростали.

У 8-річному віці Аґнеса Ядвіґа була відправлена настоятелькою в абатство Святого Кіріака в Гернроде, звідки вийшла у 1586 році, аби вийти заміж.

Перший шлюб

12-річну принцесу видали за 60-річного курфюста Саксонії Августа. Наречений був удівцем, мав чотирьох дорослих дітей від першого шлюбу та трьох онуків. Вінчання пройшло 3 січня 1586 року в Дессау, через три місяці після смерті першої дружини курфюрста. За два тижні після свого весілля Август видав заміж найменшу доньку.

Аґнеса Ядвіґа, як подарунок до шлюбної ночі, попросила звільнити вченого та реформатора церкви Каспара Пойсера, який перебував в ув'язненні в Плайссенбурзі.^[2] Після звільнення той став лейб-медиком і радником при дворі в Дессау.

Август помер за місяць після весілля з Аґнесою Ядвіґою, 11 лютого 1586 року. Курфюрстіна отримала замок Ліхтенбург як удовину долю, але ніколи в ньому не жила.^[3] Дітей у подружжя не народилося.

Другий шлюб

У 14-річному віці була видана заміж вдруге. Її чоловіком став 42-річний герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербургу Ганс II. Наречений також був удівцем і мав чотирнадцятеро дітей від першого шлюбу. Посаг нареченої становив 30 000 рейхсталерів.^[4] Весілля пройшло 14 лютого 1588 року в замку Зондербург, який Ганс перетворив з колишньої фортеці у чудову резиденцію епохи Відродження. Гостями на церемонії були король Данії Фредерік II із дружиною Софією та кронпринцом Крістіаном.

Чоловік Аґнеси Ядвіґи був не суверенним правителем, а титулярним володарем земель, підвласних данській короні. Він не мав права патронажу церкви та привілеї чеканки монет, хоча й активно протестував проти цього. Брав активну участь у політичному житті Данії й підтримував, овдовілу у квітні 1588 році, королеву Софію. У 1588—1589 роках навіть існували плани щодо його розлучення з молодою дружиною та подальшого одруження з королевою. Втім, наступного року герцогиня завагітніла і у квітні 1590 народила первістка. Всього у подружжя було дев'ятеро дітей:

Резиденцією сімейства слугував Зондербурзький замок. Роль заміського маєтку виконував замок Глюксбург, розташований на Фленсбурзькому фьорді. Двір був пишним, також велися дорогі будівничі проекти. Ганс намагався винайти кошти на це максимальною експлуатацією своїх підданих.^[5]

Аґнеса Ядвіґа померла 3 листопада 1616 року в 43-річному віці. Похована у каплиці герцога Ганса у Зондербурзі.^[6]

Родина

Чоловік: Ганс II

Діти:

Елеонора (1590—1669) — одружена не була, дітей не мала;
Анна Сабіна (1593—1659) — дружина герцога Вюртемберг-Вайльтінгену Юлія Фрідріха, мала дев'ятеро дітей;
Йоганн Георг (1594—1613) — одруженим не був, дітей не мав;
Йоахім Ернст (1595—1671) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Пльону, був одруженим з Доротеєю Августою Гольштейн-Готторпською, мав шестеро дітей;
Доротея Сибілла (13 липня—21 серпня 1597) — прожила місяць;
Доротея Марія (1599—1600) — прожила 9 місяців;
Бернхард (12—26 квітня 1601) — прожив 2 тижні;
Аґнеса Магдалена (1602—1607) — прожила 4 роки;
Елеонора Софія (1603—1675) — дружина князя Ангальт-Бернбургу Крістіана II, мала п'ятнадцятеро дітей.

Генеалогія

Ернст Ангальтський

Маргарита Мюнстенберзька

Йоакім I Нестор

Єлизавета Датська

Ульріх Вюртемберзький

Сабіна Баварська

Георг Бранденбург-Ансбахський

Ядвіґа Мюнстенберзька

Йоганн II (IV,V)

Маргарита Бранденбурзька

Крістоф Вюртемберзький

Анна Марія Бранденбург-Ансбахська

Йоакім Ернест Ангальтський

Елеонора Вюртемберзька

Агнеса Ядвіґа

Примітки

↑ Замок Йоганнбау [1] [Архівовано 24 квітня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Karl Adolf Menzel: Neuere Geschichte der Deutschen von der Reformation bis zur Bundes-Acte, 1832, Band 4. стор. 544. [2] (нім.)
↑ Ute Essegern: Fürstinnen am kursächsischen Hof. Lebenskonzepte und Lebensläufe zwischen Familie, Hof und Politik in der ersten Hälfte des 17. Jahrhunderts, Leipziger Universitätsverlag, 2007, стор. 111 [3] [Архівовано 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Die Fürsten des Landes. Herzöge und Grafen von Schleswig, Holstein und Lauenburg, Carsten Porskrog Rasmussen u. a. 2008, стор. 214.
↑ Hans Wilhelm Schwarz: Johann der Jüngere. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 534. [4] [Архівовано 13 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Крипта Зондербурзької каплиці [5] [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)