У 1635—1777 роках працював Трнавський університет, при якому діяла перша словацька астрономічна обсерваторія.
У другій половині XIX століття відкрилась обсерваторія в Старій-Далі (нині Гурбаново). Після першої світової війни обсерваторія була відбудована. 1927 року тут був встановлений цейссівський рефлектор діаметром 60 см. Єдиним штатним працівником тривалий час залишався Штернберк. Він робив фотометричні й астрометричні дослідження комет, спостерігав змінні зорі, першим в Європі отримав точне положення нововідкритої планети Плутон. В 1930-х роках діяльність обсерваторії розширилася за рахунок набору нових кадрів. В часи Словацько-угорської війни 1939 року обсерваторію було евакуйовано, а основні прилади складовано в Пряшеві.
Інша астрономічна діяльність в Словаччині часів першої республіки включала, актинометричні вимірювання Волошина у Високих Татрах, організувані Празькою обсерваторією спостереження листопадового метеорного дощу Леоніди в Старому Смоковці (1931 — 1933), вимірювання географічних координат у 30 пунктах тригонометричної мережі Словаччини під керівництвом Дворжака та Бучара (в тому числі, точне визначення положення обсерваторії в Гурбанові). В Пряшеві крім приватної обсерваторії Алексія Духоня[sk] була також створена в 1937 державна обсерваторія. У Штрбському Плесі 1937 року заснував астрономічну обсерваторію кліматолог Стах Купелов.
У Братиславі з ціллю популяризації науки було заснувано Словацьке астрономічне товариство, яке 1937 року взяло на себе зобов'язання побудувати обсерваторію в Братиславі. Однак через політичні зміни 1938 — 1939 років будівництво не відбулося.
Антонін Бечварж, переконавшись на власному спостережному досвіді у великій перевазі гірської атмосфери в порівнянні з умовами низин, ініціював будівництво обсерваторії Скалнате Плесо. Будівництво почалось 1939 року, а закінчилось 1943 року, вже під час війни. В перші роки свого існування обсерваторія склала каталог зір, зоряних скупчень і туманностей "Atlas Coeli Skalnaté Pleso", фотографічний атлас Мркоса і Пайдушакової, її співробітники відкрили кілька нових комет. 1951 року обсерваторія Скалнате Плесо стала частиною Центрального астрономічного інституту в Празі, з листопада 1952 року стала незалежною обсерваторією Чехословацької академії наук, а потім перейшла під егіду Словацької академії наук. За часів ЧСР обсерваторія тісно співпрацювала з радянськими астрономічними установами, її штат був розширений, основні теми досліджень включали комети, метеори, сонячну активність та змінні зорі.
Kern, P., Hric, L., Komžík, R. and Kolár, V.Photometry in Slovakia // European Astronomical Society Publications Series. — 2009. — Т. 37. — С. 307-310.
Gális, R., Kanuk, P.Astronomy and astrophysics in Kosice // Astrophysics, and How to Attract Young People into Physics. — 2005. — November. — С. 20-23.